За виявленням, а пізніше розвитком індивідуальності педагогу треба пильно стежити, щоб не загасити її і не дати нівелюватися в наслідуванні інших дітей. При недостатньому досвіді і нестійкості рухових навичок показаний педагогом зразок діти відразу точно передати не зможуть, а виконають його відповідно до своїх можливостей. Враховуючи це, педагог поступово підводить їх до більш точної передачі. Деякі діти (переважно сором'язливі, які де відразу розкривають свої можливості) довгий час не можуть підійти до точного виконання зразка. Штурмувати цей процес не слід, діти з часом самі переборюють труднощі. Не менш важливо стежити за тим, щоб наслідування не носило механічного характеру, тобто, лише копіювання показаного педагогом, оскільки тоді вплив зразка буде негативний. Наслідуючи зразок, дитина повинна виявляти своє ставлення до нього, своє розуміння і вирішення.

Введення у навчальний процес зразка сприяє розвитку творчих здібностей дітей, допомагає формуванню їхньої самостійності, проявленню ініціативи, активності у подоланні труднощів і виконанні власних творчих задумів.

3. Словесний метод — це уміння користуватись словом. Методичні прийоми і зразок не можуть існувати без словесних пояснень, вказівок. Психологічна сила впливу слова і інтонація, з якою воно сказане, відкривають перед педагогом великі можливості у спілкуванні з дітьми. Вчасно і до речі сказані слова стимулюють ініціативу, активність, спонукають до дії, спрямовують увагу на те головне, що треба відтворити в завданні, на якість виконання; зміцнюють упевненість дитини в своїх діях. Слово може бути могутнім стимулятором, але ним можна і паралізувати діяльність дитини, убити її віру в себе. Саме тому користуватися словом і інтонацією педагог повинен обережно і артистично, щоб не принизити, не образити дитину, яка у дошкільному віці дуже вразлива і надовго може замкнутися в собі.

Давати дітям завдання або робити зауваження слід доброзичливо, в голосі педагога повинно звучати бажання допомогти дитині поступово розкрити у кожному завданні іноді ще не відомі їй самій можливості.

Показ і зразок служать ілюстрацією до слова. Слово у формі конкретних вказівок допомагає розкрити в показі суть руху, його зміст, значення деталей. Таку ж роль відіграє воно і в супроводі зразка. У грі, етюді, танці доброзичливе слово педагога підтримує творчу ініціативу дітей, а сказане з роздратуванням — вбиває її. Ознайомлюючи дітей із завданням, педагог не повинен віддавати перевагу словесному методу, оскільки знання, одержані тільки за допомогою або з перевагою його і не підкріплені достатньою наочністю, тобто почуттєвим досвідом,— неміцні. Правильне співвідношення між наочністю і словом допомагає дітям самостійно знаходити засоби творчої виразності для втілення своїх задумів. Таке співвідношення повинно полягати у взаємодії наочного і словесного, наприклад, перед показом руху педагог характеризує його, розкриває значення, яке він матиме для танцю, зміст, образ, і сказане одразу підкреслює показом спочатку в загальній точній формі, а потім — кожної деталі зокрема, говорячи про значення її для загальної форми. Показ треба повторити декілька разів, але вже без пояснень Діти, сприймаючи його наочно, свідомо приступають до виконання. Ускладнювати методи взаємодії наочного і словесного подразників педагог може тільки тоді, коли об'єкт уже добре знайомий дітям: поступово, від молодшого віку до старшого, роль слова повинна зростати, а функції наочності — відповідно зменшуватись Єдність наочності і слова відповідає вченню І. Павлова. При показі у дітей утворюються часові зв'язки у корі головного мозку, тобто участь бере головним чином перша сигнальна система, а при єдності показу зі словом беруть участь перша і друга сигнальні системи.

Словесний метод відіграє важливу роль у розвитку розумової діяльності дошкільнят, оскільки лише словом можна викликати у дитини справжнє бажання творити і тим самим включити в дію всю її емоційну сферу. Але користуватись самим словом, без показу і зразка, у роботі з дітьми у віці чотирьох—п'яти і п'яти—шести років не слід. Для дітей шести—семи років при складанні завдань, невеликих етюдів, побудованих на рухах за вже пройденим матеріалом, можна дати тільки словесне завдання, але часто застосовувати такий метод недоцільно.

4. Музичний супровід як методичний прийом. Музика є одним з найсильніших засобів виховання Коли дитина слухає її, у неї, незалежно від бажання і свідомості, виникають певні думки, почуття, образи; збагачується емоційна сфера, яка впливає на якість виконання рухів. Музика допомагає формувати осанку, координацію, знімає втому. Вона викликає процеси збудження і гальмування

Високої культури рухів, на що й спрямовані заняття з хореографії, не можна досягти без відповідного щодо якості музичного матеріалу. Добирати його рекомендується з класичних і сучасних творів російської, радянської і зарубіжної музики, а також народної у професіональній обробці. За своїм змістом ці твори повинні відповідати внутрішньому світові дитини, відповідати характеру рухів і розвиткові образів

Виховати у дитини справжню потребу в музиці, любов до неї, музичний смак — одне з важливих завдань педагога, і починається це виховання з музичного оформлення уроку Послідовність і ускладнення матеріалу від уроку до уроку з урахуванням вікових особливостей дітей — головне, чим треба керуватися у доборі музичних творів Завдання це складне, вимагає перспективного річного планування, виходячи з якого педагог складає надурочні