Гуцульська вишившка. Набір серветок

ЗМІСТ

Вступ.

І. Розділ.

1.1. Історія розвитку вишивки.

1.2. Територіальні особливості.

ІІ. Розділ.

2.1. Матеріали та обладнання.

2.2. Технологічні особливості.

III. Розділ.

3.1. Методика і послідовність виготовлення виробу.

IV. Розділ.

4.1. Методика викладання декоративно-прикладного мистецтва.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки

ВСТУП

Народне декоративно-прикладне мистецтво розвивається в наш час у вигляді домашнього ремесла та художніх промислів. Як результат творчої діяльності народних мас, воно тісно пов'язане з побутом, тому й має головним чином прикладний характер.

Для народного декоративно-прикладного мистецтва характерний постійний зв'язок з традиціями минулого, в ньому знаходять відображення ті соціально-економічні та культурні зміни, що відбувалися у житті народу в процесі його історичного розвитку.

У кращих творах народних митців минулого, а також у виробах сучасних народних майстрів органічно поєднуються зміст, форма і техніка виконання з функціональним та декоративним призначенням предмета.

Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершин його мистецького хисту.

Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що вона широко виступає в різноманітних варіантах-як прикраса тканин одягового, побутового, інтер'єрно-обрядового призначення.

Численні матеріали свідчать, що вишивкою займались майже в кожній селянській хаті. Популярною вона була і в міському середовищі. Чим пояснити, що ніколи не зникала потреба прикрашати одяг, різноманітні вироби для житлових, громадських, культових інтер'єрів, ритуальних, святкових обрядів тощо?

Наявні фактологічні матеріали допомагають заглянути в далеке минуле вишивального мистецтва.

Вишивки на тканинах і шкірі не могли довго зберігатися. Зношувались вишиті речі, але узори з них повторювались, перефразовувались, видозмінювались. До узорів, вишитих матерями, бабусями, прабабусями, дівчата додавали нові мотиви.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

Організаційна частина.

Вчитель вітається з класом, перевіряє готовність учнів до уроку, проводить вступний інструктаж з безпеки праці, гігієни.

1. Ознайомлення учнів з темою уроку:

Питель розповідає про історію виникнення вишивки.

Вступна бесіда.

Техніка вишивання "хрестом", або "хрестиком", та "напівхрестом" - одна з найвідоміших і найулюбленіших у народних вишивках.

Особливого поширення вишивки "хрестом" набули у другій половині минулого століття. Ним вишивали одяг і рушники нитками червоного і синього або червоного і чорного кольорів. І в наш час цими швами оздоблюють дитячі й чоловічі сорочки, жіночі блузки та плаття, скатерті, серветки, вишивають килими й панно, сумки, диванні подушки та інші речі.

III. Демонстрація і аналіз зразка.

Вчитель розповідає про різноманітні техніки виконання вишивки: низинку, гладь, мережку, занизування, болгарський хрест, косий і прямий хрестик; показує таблиці; ознайомлює з технологією виконання косого хрестика.

IV.Практична робота учнів.

Діти виконують дану роботу, створюють власний ескіз орнаменту для вишивання косим хрестиком.

V. Підведення підсумків уроку.

Вчитель оцінює роботу учнів. Запитує в них, що цікавого, нового вони дізналися на уроці. Учні демонструють свої роботи на виставці.

VI. Прибирання робочих місць. Завдання додому.

Вчитель пропонує учням поцікавитись у шкільній бібліотеці літературою з історії вишивання, опрацювати її.

ВИСНОВКИ

Протягом століть створювалося народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби не тільки бачити і відчувати красу, а й творити її власними руками.

Вишивка відбиває живописну, графічну й орнаментально-композиційну культуру народу. Разом з тим вона є результатом як матеріально-практичної, так і духовної діяльності людей. У ній міститься інформація про орнамент, композицію, колорит, вона охоплює і сферу знань, естетичні погляди, смаки, а також звичаєво- обрядові аспекти, естетичні переконання. Художнє вишивання - один з найбільш поширених видів народного мистецтва, в якому втілені кращі традиції народу - приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників.

У нашому сьогоденні чудово поєдналося традиційне і сучасне творче начало. Гляньте навколо - і ви побачите, як гарно доповнюють сучасний інтер'єр декоративні рушники і панно, килими і верети.

Кравці і вишивальниці запозичують із скарбниць народного мистецтва крій і чудові візерунки, використовують як старовинні, більш складні, так і нові - декоративні, легші у виконанні шви.

Ручне вишивання не потребує якогось спеціального обладнання, але вимагає уваги, старанності та акуратності.

ЛІТЕРАТУРА:

Антонович Є. А., Захарчук- Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне: підручник - Л.1993рік.

Бобіченко Д.В. Розвиток народних художніх промислів на Україні. Журнал "Народна творчість та етнографія" - К. 1976, №1 -с.29-34.

Воропай П.Р. Народні звичаї - X. 1989р.

ГасюкС.О., Степан М.Р. Художнє вишивання:Альбом -К. 1981. Гура Л.П., Жоголь Л.Є. Прикрась свій дім - К. "Техніка" 1988р. Захарчук П.В.Українська народна вишивка західних областей України - К. 1978р.

Кравець 1.М. Особливості розвитку сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва: Республіканський збірник - К. 1970, вип. 4-е. 40-53.

Вишивання - один з найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов’ян. Українська вишивка сягає своїм корінням у сиву давнину.

Народні вишивки захоплюють досконалою композицією, різнобарвним колористичним вирішенням - від одноколірного до багатобарвної кольорової гами спідрядних один одному відтінків. У своїх роботах майстри відображають одвічний потяг людини до краси, зв’язок з рідною природою.

Протягом віків у кожного народу вироблялися певні методи виконання, колорит і характер орнаменту. Вишивка Прикарпаття відзначається великою різноманітністю. Майже кожне село має свою традиційну кольорову гаму, відмінну від інших орнаментику.

- Я народилася в Карпатах. Моє безжурне дитинство минало на березі бурхливого та пінистого Черемошу або десь на узліссі – в холодочку замріяного бору, - говорить Ксенія Колотило, автор близько 600 карпатських взорів за мотивами гуцульської вишивки декотрі з яких подані далі:

Вишивання - один з найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов’ян. Українська вишивка сягає своїм корінням сиву давнину.

Народні вишивки захоплюють досконалою композицією, різнобарвним колористичним вирішенням - від одноколірного до багатобарвної кольорової гами спідрядних один одному відтінків. У своїх роботах майстри відображають одвічний потяг людин до краси, зв’язок