Реферат - Найвідоміші архітектори України та їх творіння
23

училищі в 1845 - 1851 рр. і випущений зі званням архітекторського помічника і чином XII класу. Основні споруди збудував у В'ятській губернії.
В 1867 - 1868 рр. працював губернським архітектором в Полтаві.

АНДРЄЄВ Павло Сергійович (1869 - 1939) - архітектор. З 1891 р. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв, 1896 р. отримав звання некласного художника, а 1899 р. художника-архітектора за проект кліматичного курорту при джерелі мінеральних вод. Працював у Києві, де спроектував і збудував в дусі модернізованого ампіру:
Будинок Терещенка на вул. Терещенківській № 13 (1910 - 1914 рр.),
Волзько-Камський банк на вул. Хрещатик № 10 (1912 - 1914 рр.),
Торговельний пасаж з прибутковими будинками між вулицями Хрещатик і Мерінгівська № 4 (1913 - 1914 рр.).
Виконав проект часткової забудови і реконструкції Хрещатика (1913 р.).
Продовжував діяльність після революції, займався викладанням.

АНДРІЄВСЬКИЙ Володимир Охрімович (1838 - ?) - архітектор. 1861 р. закінчив Будівельне училище у Петербурзі, отримав звання цивільного інженера з чином колезького секретаря.
Працював у Херсонській губернській будівельній і шляховій комісії.
З 1866 до 1885 р. - міський архітектор Миколаєва.

АНДРІЄВСЬКИЙ Дмитро Георгійович - архітектор. Освіту одержав у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Під час навчання входив у студентський гурток "Громада", де вивчалась українська архітектурна спадщина.
Проектував для України на початку XX ст.

АНДРІЄВСЬКИЙ Олександр Олександрович (1840 - 05.02.1887) - архітектор. 1858 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі, отримав звання архітекторського помічника і чин колезького секретаря.
З 1858 р. працював у Харківській губернській будівельній і шляховій комісії архітекторським помічником і виконавцем робіт, а з 1865 р. - у будівельному відділенні Харківського губернського правління на посаді молодшого інженера.

АНДРОСОВ Ілля Семенович - інженер. Працював в Одесі в середині XIX ст. Являвся членом Комітету по влаштуванню бруківки у місті, з 1868 р. - член Розпорядчої думи Одеси.

АНИСИМОВ Яків Іванович (1761 - 20-і роки XIX ст.) - архітектор. Закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, академік архітектури.
На початку XIX ст. працював у Севастополі, де склав проекти магістрату, сирітського суду та поліції. Суворо дотримувався стильових форм ампіру.
АНКУДИНОВ Олександр Григорович (1846 - ?) - архітектор. Вчився у Кронштадтському штурманському училищі, 1867 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через кілька років здобув звання інженера-архітектора.
У 1874 - 1877 рр. працював молодшим архітектором в Таврійській губернії, з 1877 р. - на посаді подільського губернського архітектора.
Спроектував у стильових формах неоренесансу і збудував:
Богоугодний заклад у Кам'янці-Подільському,
Будинок для божевільних з удосконаленою системою вентиляції у Кам'янці-Подільському.

АНОХІН Микола Євсигнєєвич (1854 - ?) - архітектор. Професійну освіту одержав у Петербурзькому Будівельному училищі й 1882 р. здобув звання цивільного інженера і чин X класу.
В 1885 - 1886 рр. обіймав посаду міського архітектора Катеринослава.

АНТОКОЛЬСЬКИЙ Марко Матвійович [Мордух] (21.10.1843 - 09.07.1902) - російський скульптор. В !862 - 1867 рр. вчився у Петербурзькій Академії мистецтв, вдосконалювався за кордоном. 1871 р. отримав звання академіка скульптури, 1880 р. - професора. Крім відомих станкових праць ("Іван Грозний", "Петро Великий", "Нестор літописець" тощо), витриманих у дусі психологічного реалізму, виконував монументальні праці, серед них:
Надгробок на могилі дочки І. Терещенка в Києві (1888 р.).

АНТОНОВ І. - військовий інженер. Працював у Києві в другій половині XIX ст., служив у чині інженера-капітана. Вживав форми пізнього ампіру.
Автор будинку купця Липського на вул. Бульварно-Кудрявській № 12 (1877 р.).

АНТОНОВИЧ Казимир (1830 - ?) - архітектор. Народився у Віленській губернії. У 1843 - 1851 рр. навчався у Будівельному училищі в Петербурзі й отримав звання архітекторського помічника з чином XII класу.
Працював молодшим архітектором у Подільській будівельній і шляховій комісії.

АНТОНОВСЬКИЙ Геннадій Михайлович (31.08.1859 - 13.05.1903) - архітектор. Народився у Петербурзі. Закінчив 1-е Петербурзьке реальне училище, потім в 1881 - 1887 рр. вчився у Будівельному училищі і одержав звання цивільного інженера по I розряду. В 1887 - 1888 рр. приймав участь у спорудженні Самаро-Уфімської залізниці.
В 1890 - 1891 рр. працював у Волинській губернії і був відзначений подарунком за службу. Серед творів:
Інтер'єри реального училища у Рівному (1890 р.),
З 1891 р. - на посаді техніка при Новгородському губернському земстві, з 1896 р. - київський губернський архітектор. Спроектував і збудував у формах неоренесансу і небароко наступні роботи:
Корпуси хірургічного і гінекологічного відділень Кирилівської психіатричної лікарні (1897 р.),
Прибудову до Дому працелюбства на вул. Гоголівській № 39 (1901 р., первісна споруда архіт. М. Казанського),
Будинок Товариства грамотності /пізніше Троїцький народний театр на вул. Великій Васильківській (1900 - 1902 рр., співавтор В. Осьмак, керував будівництвом П. Голландський),
Надбудову III поверху споруди присутствених місць на Софійській площі (1900 р.).

АНТОНЯК С. - скульптор. Працював на початку XX ст., використовуючи пластичні засоби модернізованого бароко. Виконав у Львові:
Рельєфні зображення хлопчиків на особняку співака Адама Дідура на вул. Метрологічній № 1/3 (1911 р., архіт. І. Левинський).

АПИШКОВ Петро Володимирович (1841 - після 1901) - архітектор. 1862 р. закінчив Будівельне училище в Петербурзі й отримав звання цивільного інженера.
В 1862 - 1868 рр. працював архітекторським помічником у Катеринославській будівельній і шляховій

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7