Вступ

Тенденції розвитку, ідеї і художні інтереси архітектури кінця XVIII – початку XIX століття мали свої корені у стилі барокко, який був останнім стилем, об’єднуючим в ряді країн мистецтво і будівельну культуру в систему, яка мала цілісне художнє вираження.

Коли в другій половині XVIII століття барокко втратило свою динамічність, його форми і тектоніка поступилися стилю – наступнику – класицизму. Класицизм був вираженням філософського раціоналізму, ідеологією і мистецтвом нового класу – буржуазії. Концепція класицизму заключалася у використанні в архітектурі античних систем формоутворення, які доповнювалися новим змістом. Естетика простих античних форм і суворий ордер ставилися на противагу випадку, живописності архітектурних і художніх проявів світобачення аристократії.

Актуальність теми

Відокремлення наукових досліджень з історії архітектури Польщі періоду класицизму в самостійний науковий напрям є закономірним явищем і еталоном у розвитку польської науки і культури. Включення польської класицистичної архітектури у світовий загально-культурний контекст, що сприятиме розвитку науки та культури та інтеграційним процесам в європейському мистецтвознавстві. Залучення до наукового обігу досягнень дослідників історії архітектури Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть всебічно висвітлить своєрідність історико-культурних процесів в цій країні.

У сучасних історико-архітектурних працях спостерігаємо посилення уваги як до законів розвитку історії архітектури так і до творчої особистості самого дослідника. В таких дослідженнях поєднуються елементи історіографічної, джерелознавчої, бібліографічної та іншої роботи. Їх поява викликана принаймні двома головними обставинами – необхідністю осмислення значної кількості напрацьованого матеріалу та грунтовних праць і появою нових поглядів та підходів до оцінки історії архітектури, її місця в національній та світовій культурі.

Сучасні завдання історії архітектури та загалом історії культури Польщі, вимагають всебічного аналізу досягнень науковців, зокрема напрацьованого методологічного інструментарію для подальшого їх використання та розвитку. Короткий огляд праць з історії польської архітектури показує, що попри значні напрацювання з окремих питань, цілісної картини розвитку досліджень історії архітектури Польщі, котра врахувала б і систематизувала усі (або принаймні основні) підходи та напрями – немає. Власне, і мети такої не було, як не було і соціального замовлення на історіографічні дослідження в історико-архітектурній науці. Внаслідок чого не були означені методологічні основи і методи історико-археологічних досліджень, котрі використовувалися скоріше інтуїтивно ніж усвідомлено. Не існує і узагальненої систематизації наукового доробку вчених у цій галузі, крім локальних досліджень, котрі лише окреслюють проблему. Таким чином, виникла необхідність проведення всебічного вивчення розвитку досліджень з історії архітектури Польщі.

Стан вивченості досліджувальних проблем

Вивчення мистецької спадщини періоду, що розглядається, розпочинається вже в наші дні, коли зростає інтерес до художніх особливостей мистецтва класицизму.

Класицизм стимулював археологічні дослідження, які привели до дивовижних відкриттів і нових знань про розвинуті античні держави і цивілізації. Результати роботи археологічних експедицій, узагальнені у великих наукових дослідженнях, заклали теоретичні основи руху, учасники якого вважали античну культуру верхівкою досконалості в будівельному мистецтві, зразком абсолютної і вічної краси. Популяризації античних форм сприяли багаточисленні альбоми, які вміщували зображення архітектурних пам’яток.

Хоча про архітектуру Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть написано чимало, але інформація і матеріали до цієї теми знаходяться у різних виданнях і збірниках. І тому, новизною даної роботи є здійснення систематичного і комплексного аналізу архітектури Польщі, зокрема стилю класицизм.

Предметом дослідження розвиток класицистичної архітектури Польщі. В даній роботі інші види мистецтва Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть не є об’єктами дослідження. Вони потребують глибокого дослідження і аналізу і можуть бути темами самостійних наукових робіт.

Об’єкт дослідження

Дане дослідження проводиться на основі архітектурних пам’яток та проектів, що збереглися до нашого часу, записів істориків. Велике значення для обгрунтування даної теми мають також і соціально-культурні процеси, що проходили в цей час у Польщі.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити особливості розвитку історичних досліджень архітектури Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть, показати їх як своє рідне культурне і наукове явище.

Завдання дослідження

1.

2.

3.

В першому розділі основної частини структура роботи обумовлена специфікою теми. Робота складається зі вступу; основної частини; висновку; списку використаної літератури та ілюстрацій.

Методологічна основа дослідження базується на синтезі культурологічного та мистецтвознавчого підходів до предмету дослідження. Унікальність підходу до аналізу кожної архітектурної пам’ятки. На захист виносяться наступні положення:

-

-

-

Розділ 1. Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі кінця XVIII – першої
половини XIX століття

1.1 Історичне тло розвитку польського мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX століття

Часи правління Станіслава Августа для Польщі – були несприятливі. В цей час країна переживала розподіли своєї землі. Під час першого поділу до Прусії відійшли Мінськ, Слуцьк, Пінськ і Правобережна Україна з містами Житомир, Кам'янець-ІІодільський, Брацлав і Звенигород. Прусія захопила Велику Польщу і Куявію з містами Гнізно, Познань, Каліш, Серазд Плоцьк, Торунь і порт Гданськ. Як і за першим поділом, до Прусії відійшли території з етнічно польським населенням, тоді як Росія включила території, де поляки складали незначну меншину. Кожна з держав наводила аргументи, прагнучи обгрунтувати законність своїх "придбань".

Між другим і третім поділами пройшло менше трьох років, але це був період важливих драматичних та історично важливих подій. В червні