Перша польська книжка, присвячена англійському парковому мистецтву, написана Августом Мошинським, з’явилася в 1774 році. З датованого 17 січня 1774 року присвячення книжки Ставніславу Августу можна судити, що автор книжки писав її з думкою про Лазенки, коли король в 1772 році зупинив перебудову Уяздівського замку, розпочав роботи по створенню Уяздівського звіринця і своєї літньої резиденції. Слід відмітити, що праця Мошинського мала великий вплив на розвиток ландшафтного паркового мистецтва в Польщі. Немає сумнівів, що автор намагався видати свою працю великим тиражем, тому вважав її не тільки вираженням приклонення перед королем і бажанням примусити короля примінити нові принципи проектування парків в Лазенках. В присвяченні він виразив впевненність у тому, що його дані про англійське паркове мистецтво дозволяє вдосконалити цю область людської діяльності в Польщі.

Праця Мошинського, розроблена на основі французького видання 1771 року дуже популярної книжки Томаса Уетлі про ландшафтні парки, виданої в минулому році, важлива для нас не тільки тому, що була першим польським трактатом про пейзажний парк, але і тому, що автор зумів використати англійський текст до польських особливостей і тим самим виділити зразок польського варіанту англійського парку. Мошинський писав: “…ті, хто захоче надати витонченості саду, впорядкувати його в англійському смаку в натуральний спосіб, повинні відшукати середину, яка до деякої міри обмежить ідеї англічан, не без основ оцінюючих нами як дуже далеко йдучі за своєю нерегулярністю і прийняти для наших садів зручний нам звичай чи необхідність”. [16,с.38]

Мошинський розпочинає свою працю з розгляду конкретних польських паркових рішень. Він пише, що розміри Варшави не дуже придатні для розбивки ландшафтних парків, оскільки відносяться до рівнинних і однорідних територій. І тільки лише володарі участків розміщених на віслинській кручі, мають територію, яка сприяє розбивці парків в англійському смаку. По цій причині, а також тому, що на варшавській віслинській кручі були розміщені багаточисленні палацові резиденції, Мошинський розробив проект пейзажного парку, частина якого розбита наверху кручі, а частина нижче, куди легко підвести струмки.

Недивлячись, на те, що король був знайомий зі змінами, які відбувалися в англійському парковому ділі, він не погодився ввести в себе пропозиції Мошинського. Під час перебування в 1753 році в Англії, він познайомився з парком в Стові, який користувався великою популярністю, і протягом декількох десятків років слугував прикладом, який ілюстрував розвиток нових віянь у парковій справі. З часів переходу Лазенківського парку в руки короля, парк розвивався за традиційними зразками і ця тенденція не змінилася також і в період посилення робіт в 1774 році.

Нові мотиви з’явилися тільки лише в 1775-1779 роках, коли проектними роботами зайнявся Камзетцер і потім коли будували містки, ворота і китайські галерії у розповсюджених тоді в Європі формах, за зразками ілюстрованого видання Уільяма Чеймберса. В Лазенках були житлові павільйони, розважальні, господарчі і які обслуговували об’єкти. Не було штучних руїн, альтанок, стародавніх храмів, селянських хатинок з розкішними інтер’єрами, були відсутні сентиментальні пам’ятники. З плином часу Лазенки стали набувати рис англійського парку. На полянах садили рідкісні дерева, створювали живописні види, вводили симетричні вугли, проектували і встановлювали нерегулярної форми озерця. Корінні зміни почалися з 1784 року, коли була запланована значна перебудова Палацу на острові. Тоді почалося і велике перепланування парку, і частково, був розроблений проект “Partie a I’anglaise”, тобто частина парку в англійському смаку. В наступні роки весь парк набув такого характеру. Роботами по плануванню парка керував тоді Ян Християн Шух, який закінчив навчання в Дрездені, Голландії, Англії і Франції, в 1775 році приїхав до Польщі і спочатку працював у дружини маршала Ізабелли Любомирської в Мокотуві. В 1779 році на замовлення Михайла Вандоміна Мнішеха розбив англійський парк в Демблині, а в 1791 році зайняв посаду інтенданта королівських парків у Варшаві.

Праця Мошинського надрукована не була, але тезиси і рекомендації, які знаходилися в ній, знайшли розповсюдження в іншій формі. Це відбулося завдяки Шимону, Богумілу Цугу, який розробив плани, які ілюстрували положення Мошинського і приклав їх до тексту його праці. Гадається, що не Мошинський ввів Цуга в істотність ландшафтного парку. Слід швидше вважати, що вже сформольовані смаки архітектора побудили Мошинського запропонувати Цугу співпрацювати з ним. Зокрема, нові віяння в плануванні парків з’явилися одночасно в різних місцях. В 1771-1772 роках Цуг знаходився за кордоном і можливо під час подорожі йому була надана можливість ближче познайомитися з модою живописних, зовсім не регулярних парків, а оскільки Цуг володів великим талантом, усім цікавився, це відразу ж відобразилося на його творчості. В статті про Варшавські і підваршавські парки, поміщеній у томі, який вийшов в 1784 році Theorie der Gartenkunst Гіршфельда, описуючи Повонзки, Цуг посилається на ще одне джерело нових концепцій, а це на роль Ізабелли Чарторизької у справі оформлення пейзажного парку біля її палацу і написав: “Поездка в Англию помогла этой госпоже найти полные вкуса идеи; вернувшись на родину, она их осуществила”. [16, с.40]. Звичайно, не тільки Чарторизьку, але і багатьох інших магнатів приманювали не тільки загальні задуми встановлення парків, але і часто їх проекти, які стосувалися встановлення окремих паркових елементів.

Немає сумніву,