Бургундія була тоді ще слабкою і вела постійну боротьбу за укріплення свого положення в житті країни. Тому переміни в архітектурі того часу виражені спочатку у зміненні форм палаців, і лише пізніше з’являються проекти будівель шкіл, наукових будівель, академій, музеїв, лікарень, приютів, торгових домів, театрів та інших споруд. Виникають проекти нового планування міських вулиць, площ і загального благоустрою. У Варшаві почала діяльність “Комісія доброго порядку” (благоустрою), робота якої принесла важливі результати. З’являються спроби створення в країні перших промислових підприємств, мануфактур, які будувалися за ініціативою короля і деяких магнатів. Економічні умови в країні не дозволили здійснити багато цікавих проектів. І все ж таки ідеї соліття Просвітництва поступово змінювали вигляд Польщі.

Архітектурі класицизму другої половини XVIII – початку ХІХ століть притаманне намагання дотримуватись простоти форм і композицій будівель. В придворній архітектурі Польщі велике значення отримали французькі зразки. Розвиткові нових форм посприяв інтерес до античного мистецтва і в меншій мірі до середньовіччя, розфарбованому ореолом романтики. Нові естетичні принципи втілилися у зміненні планування парків, де замість геометричних форм партерів і острижених дерев з’являються пейзажні сади і парки з гротами, штучними руїнами і хатками пастухів.

Найбільш цікаві твори архітектури початку цього періоду, як і раніше – королівські резиденції. Король Станіслав Август оточив себе видатними художниками, які, не дивлячись на матеріальні труднощі в країні, створили ряд високохудожніх творів. Ще до вступу на трон Станіслав Август замовив французькому архітектору Кусту проект палацу у формах класики (1761), а в 1764 році французький архітектор В. Луї розробив проект перебудови Варшавського замку. Але перебудова замку велася під керівництвом архітектора Якуба Фонтани, а потім придворного архітектора Доменіку Мерліні, який частково перебудував Уяздовський замок (1766 - 1771) і в Лазенках Палац на воді, Білий домик, Мисливецький палац та ін. (до 1793).

У Варшавському замку роботи велися переважно по зміненню інтер’рів. Були створені анфілади великих парадних залів, які відрізнялися багатством і витонченістю деталей, чудовими плафонами роботи Бачіареллі і підлогами з різних порід дерева. Деякі зали, наприклад тронний, побудований ще в саксонський період, і після перебудови мав у своїй архітектурі відголоски барокко. Перші споруди в Лазенках – це літній павільйон, який називають Білим домиком (1774 – 1775), Квадратний в плані і Мисливецький палац (1775 – 1777) з фасадом, який має риси барокко у вигляді крил і форм великої ніші у центрі. В 1784 році почалися роботи по будівництві Палацу на воді. Центральною частиною палацу на воді був круглий зал Купальні кінця XVII століття. До нього прибудовані зі всіх боків нові кімнати і зали. Невеликий палац, прямокутний в плані, прикрашений нішею з колонами з півдня і колонадою портика з півночі (1778), є шедевром архітектури того часу. Інтер’єри палацу з’єднують простоту планування з високим художнім рівнем деталей, багатством живопису, скульптури і бронзових прикрас.

Квадратний чи прямокутний план з круглим залом у центрі став зразком для палаців другої половини XVIII століття. Серед них можна назвати так звану “Круликарню” у Варшаві (1786 – 1789, архітектор Мерліні, і палац у Любостроні (1800, архітектор С.Завадський); цікавим варіантом є невеликий палац у Наталині, у якому центральний зал еліпсовидний у плані, висунутий вперед і замість зовнішньої стіни має відкриту колонаду (1782, архітектор Ш. Цуг). В інших палацах (палац в Яблонні, 1775 – 1779), архітектор Домінік Мерліні; Мала Весь, Рогалин, Смелів, 1797, архітектор С. Завадський), зали висунуті вперед, утворюють центральний ризаліт. У великих резиденціях продовжував використовуватися парадний двір, оточений флігелями, але зараз з’являються заокруглені галереї чи колонади між флігелями і головним корпусом (Рогалин, Смелів, Павловіце, Святськ, Бялачев та ін.).

Теж саме було і в міських палацах, наприклад у палаці примасу у Варшаві (1783, архітектор Єфраїм Шрегер). Але магнатські міські палаци часто будують вже без двору, вздовж червоної риски вулиці, як наприклад, палаци Рачинських і Тишкевичів у Варшаві (1785-1791, архітектори Станіслав Завадський і Ян Християн.Камзетцер), палац Дзялинських в Познані (1780-1790) чи палац Яблоновських і Возницьких в Кракові (1777-1793).

У 80-90 роках XVIIІ століття в Польщі зароджуються нові капіталістичні економічні відносини. Представники міської буржуазії будують у столиці торгівельні і банкірські будинки, які складалися із залів для банківських чи торгівельних операцій і складів. Такі палаци Теппера (1774, архітектор Єфраїм Шрегер) і палац Резлера (архітектор Ш. Цуг) у Варшаві.

У зв’язку з розвитком у Польщі міст виникають нового типу житлові будинки і ратуші у формах класицизму, як наприклад, в Седлуці (близько 1780, архітектор Станіслав Завадський), Коцькі (до 1784, архітектор Д.Мерліні), Блоні (1782, архітектор Д. Мерліні, в районі Лєшно у Варшаві (1785, архітектор Ш.Цуг). Ратушу в Любліні в 1787 році і верх башти Познанської ратуші перебудував Д. Мерліні. Розвиток шляхів викликав будівництво дорожних станцій – “заїздів”, які складалися із готелю і широкої конюшні з каретним сараєм (заїзди “Деканка” і “Під орлом” у Варшаві). Будувалися будівлі наукових закладів і учбових закладів. В Кракові збудовано будівлю астрономічної обсерваторії (1788, архітектори Завадський, Радваньський). Перебудовано будівлю Колегіум Нобіліум (1785) у Варшаві; в Тшемешні побудована бурса (1773).

У Варшаві і Каменце зведені великі комплекси казарм (архітектор Завадський). У Варшаві побудований театр на площі Красинських (1779, архітектор Соларі), театр в так званій “Помаранчарні” (1786 – 1793, архітектор Мерліні) і Літній