Список використовуваної
літератури.
0:Історія Європи", изд. "Наука",1988 р., т.1 "Древня Європа";
1: Андре Боннар, "Грецька цивілізація", изд. "Мистецтво" 1992 р., I-III книги;
2: В.С.Нерсянц, "Сократ", вид. "Наука",1984 р.;
3: А.Ф.Лосєв, А.А. Тахо-Годи, із серії "Життя чудових людей"-"Платон,Аристотель", вид. "Молода Гвардія" 1993 р.
4: Кессиди Ф.Х., "Від міфу до логосу", М., 1972, с.68;
5: Платон, " чи Держава", переклад із грецького Карпова, частина III, СПБ, 1983 р., с.284 ;
6: Маркс К., Енгельс Ф. твори. 2-ге вид., Т.20, с.193, 555, 643; Т.23 с.92, 643.
??При написанні реферату основним джерелом інформації була книга N.0.
Зносок на цю книгу в ньому немає. Весь матеріал без зносок побудований при використанні цієї книги.
Культура Древньої Греції
ВСТУП
Можна вважати незаперечно доведеним, що класове суспільство і держава, а разом з ним і цивілізація зароджувалися на грецькому ґрунті двічі з великим розривом у часі: спочатку в першій половині II тис. до н.е. і вдруге в першій половині I тис. до н.е. Тому всю історію древньої Греції ця година прийнята поділяти на дві великі епохи: 1) епоху микенскї, чи крито-микенскї, палацевої цивілізації і 2) епоху античної полиснї цивілізації.
Спочатку ми розповімо про культуру першої епохи.
I. КУЛЬТУРА ЕЛЛАДИ В XXX-XII ВВ.
Самобутня і багатогранна раннегрецька культура сформувалася в 3000-1200 р. Різні фактори прискорювали її рух. Наприклад, що завершився етногенез грецького народу зміцнював внутрішні зв'язки усього грекоязичного світу, незважаючи на нерідкі локальні зіткнення.
Творча діяльність греків епохи бронзи ґрунтувалася на виробленні ними великого запасу експериментальних знань. Треба спочатку відзначити рівень і обсяг технологічних знань, що дозволили населенню Еллади широко розвити спеціалізоване ремісниче виробництво. Металургія включала не тільки високотемпературну (до 1083°С) плавку міді. Ливарі працювали також з оловом, свинцем, сріблом і золотом, рідке самородне залізо йшло на ювелірні вироби. Створення сплавів не обмежилося бронзою, уже в XVII-XVI ст. греки виготовляли електр і добре знали прийом золочення бронзових виробів. З бронзи відливали знаряддя праці, зброю і побутові предмети. Усі ці вироби відрізнялися раціональністю форми і якістю виконання.
Гончарні вироби також свідчать про вільне володіння складними термічними процесами, що проводилися в печах різної конструкції. Застосування гончарного кола, відомого ще з XXIII в., сприяло створенню й іншим механізмам, що приводяться в рух силою людини чи тяглових тварин. Так, колісний транспорт уже на початку II тис. складався з бойових колісниць і звичайних візків. Принцип обертання, що здавна використовувався в прядінні, застосовували у верстатах для виготовлення канатів. При обробки дерева застосовувалися токарно-свердлильні пристосування. Досягнення інженерної думки ахеян ясно ілюструють створені в XVI-XII ст. водопроводи і закриті водозбірники. Особливо показові знання гідравліки точність розрахунків, зроблених при спорудженні таємних систем водопостачання у фортецях Микен, Тиринфа й Афін біля 1250-х років.
Нагромадження технологічних знань і прогрес майстерності широкого кола рядових працівників як у сільському господарстві, так і в спеціалізованих і домашніх ремеслах були основою інтенсивного економічного розвитку країни.
ЗОДЧЕСТВО
Високими досягненнями відрізнялося зодчество. Архітектурні пам'ятники яскраво відбивають наявність майнової нерівності і свідчать про появу ранньоклассових монархій. Уже монументальні критські палаци XIX-XVI ст. вражають масштабами. Однак характерно, що загальний план критських палаців був як лише монументальним повторенням плану садиби заможного хлібороба.
Інший рівень архітектурної думки виявляють більш пізні палаци материкових царів. В основі їх лежить центральне ядро - мегарон, що також повторює традиційний план рядового житла. Він складався з передньої (продомоса), головного залу (домоса) з парадним вогнищем і задньою кімнатою. Багато акрополів були захищені могутніми кам'яними стінами киклопічної кладки товщиною в середньому 5-8 м. Не менш вражає майстерність архітекторів, що створювали монументальні царські гробниці, фолоси.
Майстерність ахейских зодчих доповнювалося досягненнями інших видів мистецтва. Назвемо високомистецький поліхромний і рельєфний декор зовнішніх і внутрішніх стін великих будинків. Широко застосовувалися колони і напівколони, різьблення по камені і мармуру, розпису стін складними композиціями.
ЛІТЕРАТУРА
Література ранніх греків, як інших народів, походила від традицій древньої фольклорної творчості, що включали казки, байки, міфи і пісні. Зі зміною суспільних умов почався швидкий розвиток народної поезії-епосу, що прославляло діяння предків і героїв кожного племені. До середини II тис. епічна традиція греків ускладнилася, у суспільстві з'явилися професійні поети-сказателі, аеди. У їхній творчості вже в XVII-XII ст. помітне місце зайняли сказання про сучасні їм найважливіші історичні події. Цей напрямок свідчило про інтерес еллінів до своєї історії, що зуміли і пізніше в усній формі зберегти свою багату легендарну традицію протягом майже тисячі років до того, як вона була записана в IX-VIII ст.
У XIV-XIII ст. епічна література склалася в особливий вид мистецтва зі своїми спеціальними правилами мовного і музичного виконання, віршованим розміром-гекзаметром, великим за пасом постійних характерних епітетів, порівнянь і описових формул. Усна передача чимало сприяла строго об'єктивному добору добутків, що народ удержав у своїй пам'яті.
Про рівень поетичної творчості ранніх греків свідчать епічні поеми "Іліада" і "Одиссея" - видатні пам'ятники світової літератури. Обидві поеми відносяться до кола історичних оповідань про похід ахейских військ після 1240р. до н.е. на Троянське царство.
Слід зазначити, що обидві поеми показують дивне співзвуччя епосу пластичній творчості Греції XVIII-XII ст. Їх поєднує сила і життєвість образів, багатство уяви і волелюбність. Високе літературне мистецтво ахеян, висунувши шиї на перший план людини і його роль у своїй долі, не дивлячись на приречення богів, є дорогоцінним внеском ранньої Греції у світову культуру.
Крім художньої літератури, в усній традиції греків досліджуваного часу зберігалася також величезна кількість історичних, генеалогічних і