Характерною рисою ранньогрецької культури була дивна єдність її стилю, яскраво відзначеного самобутністю, життєвістю і гуманністю. Людина займала значне місце у світогляді цього суспільства; причому художники приділяли увагу представникам усіляких професій і соціальних шарів, внутрішньому світу кожного персонажа. Особливість лантух тури ранньої Еллади позначається в тім дивно гармонічному сполученні мотивів природи і вимог стилю, що виявляють добутку її кращих майстрів мистецтва. І якщо спочатку художники, особливо критські, прагнули більше до прикрашення, те вже з XVII-XVI ст. творчість Еллади повно життєвості. Повинно помітити, що досліджуваній культурі присуща визначена традиційність, збереження ряду понять наприклад мотиву спіралі, що біжить, збереженого ще від культури північнобалканских племен епохи неоліту, що одержав чудовий розвиток у кикладскому мистецтві III тис. і багаторазово відтворене в II тис. в орнаменті не тільки монументальних царських фолосів, але й у декорі побутових предметів, особливо посуду. Разом зі спіраллю народ зберіг і інші традиційні геометричні мотиви. Тому в епоху після дорійского переселення, коли з загибеллю палаців різко зменшилася потреба в предметах розкоші, геометричний стиль знову зайняв ведуче місце з мистецтві.

У XXX-XII ст. населення Греції пройшло складний шлях економічного, політичного і духовного розвитку. Зазначений відрізок історії характеризується інтенсивним зростанням виробництва, що створили в ряді областей країни умови для переходу від первіснообщинного до ранньоклассового ладу. Рівнобіжне існування цих двох суспільних систем обумовило своєрідність історії Греції в епоху бронзи. Необхідно відзначити, що багато досягнень еллінів того часу з'явилися основою блискучої культури греків класичної епохи і разом з нею ввійшли в скарбницю європейської культури.

Потім у плині декількох століть, називаних "Темними століттями" (XI-IX ст.) у своєму розвитку народи Еллади по невідомим дотепер обставинах, можна сказати, відкидаються до первісно-общинного ладу.

За "Темними століттями" випливає період Архаїки - це час виникнення, у першу чергу, писемності (на основі фінікійської), потім філософії: математики, натурфілософії, потім надзвичайне багатство ліричної поезії й ін. Греки, уміло використовуючи досягнення колишніх культур Вавилона, Єгипту, створюють своє власне мистецтво, що зробило величезний вплив на всі наступні етапи європейської культури.

У період архаїки поступово була створена продумана і ясна система архітектурних форм, що стала основою всього подальшого розвитку грецького зодчества.