Вигідне геополітичне становище Волині не є єдиною умовою для розвитку регіону. Існує ряд проблем пов’язаних саме з географічним розміщенням області. Однією з таких проблем є проблема забезпечення транспорнтих перевезень вантажів та пасажирів. Територією області проходять важливі транспортні шляхи з країн західної Європи в Україну та далі на схід, а також з півночі на південь (додаток 1). Важливу роль відіграє розгалуженість автомобільних доріг, їх якість та організація придорожного господарства та сервісу. Іншим видом транспорту, що активно використовується в області є залізничний. Довжина залізничних доріг 621 км. На долю залізничного транспорту припадає 54,3% від усіх перевезень вантажів області. Автобусним сполученням зв’язані усі міста та районні центри області, а також є багато міжобласних автобусних маршрутів та міжнародних сполучень між містами Волині, Польщею і Білорусією. На долю автомобільного транспорту приходиться 44,7% перевезень вантажів області. За останні роки перестали існувати такі види транспорту як авіа та судноплавний. Перш за все це пов’язано з економічними проблемами.

Проходження великої кількості транспорту через територію області зумовлює і екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища. Оплата екологічного збору не достатньо компенсує втрат, що наносяться природі автомобіями. Вирішенням проблеми транспортних зв’язків було б прийняття та впровадження програми, згідно з якою варто було б побудувати автомагістралі, що з’єднують західний кордон з східим сусідом – Рівненською областю і далі, і аналогічно протяжністю з півночі на південь. При цьому слід подумати про запровадження нових транспортних сполучень на приватному рівні. Тобто «автобани» повинні бути якісними, швидкісними і платними. Тільки тоді область зможе достатньо отримувати коштів і далі розвивати цей вигідний вид бізнесу. Крім того, при організації придорожного сервісу (готелей, ресторанів, магазинів, заправок, і т.ін.), буде задіяно велику кількість волинян, чим в якійсь мірі буде вирішуватись ще й проблема зайняості населення. Також якісне транспортне сполучення привабить закордонних інвесторів для вкладення коштів в розвиток області, та вирішення багатьох інших наболілих питань. Цьому сприятиме і виконання програми «Єврорегіон «Буг».

Ще одією проблемою, зумовленою географічним положенням, для Волинської області є проблема весняних повеней. Поверхневі води Волині представлені річками та озерами. Частина річок бере початок на території області. Витоки інших знаходяться далеко за її мажами. Усі річки належать до рівнинного типу і характеризуються невеликими швидкостями течії (0,1- 0,3 м/с). На північному заході бере початок права притока Дніпра – ріка Прип’ять, довжина якої в межах області близько 170 км. У басейні Прип’яті нарахавується біля 105 річок і струмків. З південного заходу на північний схід протікає найбільша судноплавна, починаючи від м. Луцька, притока Прип’яті – ріка Стир. Другою за величиною водяною артерією є ріка Західний Буг, у басейні якої нараховуються 24 річки. Західний Буг по всій довжині (128км) є прикордонною річкою із Польщею. Загальний річковий об’єм стоку річок в межах області в середньому становить 3816 млн. м 3 . Такі величезні об’єми води плюс великі опади дощу та снігу спричиняють весняні повені.

Весняна повінь починається в першій половині березня, закінчується – у другій половині квітня або на початку травня. Весняна повінь триває півтора, два місяці і залежить від довжини ріки і заліснення басейну. Режим стоку області обумовлений фізико-географічними умовами, насамперед геологічною будовою, рельєфом та кліматом, які мають значний вплив на розподіл стоку і водність рік. Стік рік Волинської області протягом року - нерівномірний, внутрішній розподіл стоку в різні за водністю роки неоднаковий. У середньому навесні доходить до 50-72%, влітку – до 2-14%, восени – до 4-12% і взимку до 13-30% річного стоку.

Літні паводки утворюються зливовими дощами. Величина максимального зливового стоку залежить від кількості опадів, їх інтенсивності та характеру поверхні водозбору.

У зимовий, а також у літній бездощовий період ріки живляться підземними водами. Гідрогеологічні особливості області визначають характер і величину підземного живлення рік. Ріки живляться підземними водами з водоносних горизонтів, але тому що водоносність цих відкладів залежить від метеорологічних умов (кількості опадів), то в особливо сухі роки (або в роки з холодними зимами без відлиг), водоносні горизонти збіднюються, невеличкі водотоки пересихають, і на ріках можливе припинення стоку. Ріки, в живленні яких беруть участь карстові води, мають дещо підвищені величини модулів мінімального стоку (модуль стоку – це кількість води, яка стікає з 1 км2 басейну водозбору ріки).

Тривалість меженого періоду на ріках області в теплий період становить 120-140 днів, а найбільш маловодного – 20-30 днів (межень – період року протягом якого на річках спостерігаються тривалий час низькі рівні води). Початок літноього меженого періоду припадає на початок травня і закінчується в третій декаді листопада- першй декаді грудня. Бувають роки, коли літня межень переходить у зимову без збільшення стоку

Гідрогеологічні умови є дуже важливим фактором формування меженного стоку, а режим мінімального стоку тісно пов’язаний з режимим підземних вод і ерозійним врізом.

Як видно з додатку 2, найбільше від весняних повеней страждають північні райони Волині, що належать до басейнів рік Прип’ять, Турія, Стохід, та частково річки Стир. Складність водостоку в період повеней пов’язана також з високими рівнями грунтових вод та заболоченістю басейнів річок.

Найбільш незахищеними від цього стихійного лиха є села , що знаходяться на берегах річок. Для вирішення цієї важливої проблеми, слід вжити необхідних заходів. Адже підтопленню піддаються великі площі орних земель та сільськогосподарських угідь. Це спричиняє