На малюнку зображено Ярослава з моделлю побудованого їм храму, його дружину Ірину і вісім синів і дочок.

На хорах Софії Київської зберігся своєрідний за ідейним задумом комплекс фрескових композицій у євангельських та старозавітних сценах: “Тайна вечеря” і “Чудо перетворення води на вино в Кані Галілейській”. Далі на захід чотири біблейські сюжети: на південному крилі хорів – “Овірування Авраама” і “Зустріч Авраамом трьох подорожніх”, на північному – “Гостинність Авраама”і “Три роки в пащі огненній”.

Решта фрескових зображень – поодинокі і прикрашають в основному нижні частини храму. Це фігури або напівфігури мучеників, апостолів, патріархів, святих воїнів тощо.

Того, хто входив до храму, зустрічають і оточують з усіх боків цілі соми святих, їхні пильні, суворі погляди переслідують його безупинно, ніби всиляючи в нього почуття індивідуальної безпорадності.

Художня манера і технічні особливості виконання фресок свідчать, що у розписі Софії брали участь майстри різних шкіл.

Значне місце у системі фрескового розпису належить орнаменту. Він використовується у великій кількості, в складних сполученнях уклинюються всюди, де є найменша можливість як у середині, так і зовні, в цьому виявляються давньоруські звичаї з потягом до оздоби.

Мальовничість внутрішнього простору Софії Київської підсилюється барельєфним різьбленням шиферних парапетів на храмах.

До числа цінних археологічних знахідок у Софії Київській, що дозволяють реконструювати декоративне оздоблення храму, належать мармурові колони, капітелі з різьбленими хрестами, численні уламки різних мармурових карнизів.

Виключною ціною і рідкісною пам’яткою художнього різьблення по мармуру є білий мармуровий саркофаг. Саркофаг складається з двох частин: нижня являє собою прямокутний ящик, висічений з суцільної брили мармуру, а верхня – шпилясте віко, що має вигляд двосхилого даху з висіченими по кутках виступами. Висота гробниці з віком – 1,81 метр. Вага 6 тонн. Усі площини саркофага багато прикрашені різьбленими зображеннями риб, птахів, що сидять на деревах біля чотирикутного басейна, виноградної лози з плодами, яка в’ється навколо хреста на підставках.

Великий твір архітектури стародавньої Русі – Софія Київська – являє собою такий же вияв народного генія, як і народні пісні, легенди, билини, і відбиває характерну, властиву тій епосі майстерність народу. Софія Київська є зразком високої і багатогранної культури стародавньої Русі, по праву висуваючи її на одне з перших місць у світовій культурі.

Література