В Х-ХІ ст. у Багдаді були складені перші казки всесвітньо відомої збірки казок “Тисяча і одна ніч”. Саме на вістрі класичної епохи була написана “Книга пісень” - одна з найзначніших пам”яток арабської літератури.

Арабська культура не мала пластичного мистецтва - живопису, скульптури в традиційному європейському чи античному розумінні. Тому ці мистецтва представлені орнаментальними та абстрактними мотивами. Можна сказати, що пластичне мистецтво присутнє в ісламській культурі через каліграфію та мініатюрний живопис. Каліграфія перетворилася в одну з форм орнаменту, який відіграв значну роль у мистецтві мусульманського середньовіччя. Писали справа наліво, використовуючи певний графічний стиль. Найпоширенішими були стилі дівані, магріб, талік, насх, куф, насталік, сульс.

В ХІV-ХVІ ст. сягає найвищих своїх вершин мистецтво книжкової мініатюри Середнього Сходу. В цей час вирізняються своєрідною манерою живописні школи Ірану, Азербаджану, Афганістану та Середньої Азії. Мистецтво мініатюри було глибоко співзвучним витонченій поезії Сходу. Світ східної мініатюри - це поєднання реальності, вигаданого і символіки. Її образи передають святкову атмосферу, сповнені радощів життя. Жанр пейзажу, започаткований у ХІІІ ст. майстрами багдадської мініатюри, набуває особливого значення в живописі Середнього Сходу. В мініатюрах школи міста Шираза з”являються унікальні зображення рафінованого пейзажу. Широко відомі мініатюри “Антології перської поезії” 1398 р.

В ранніх пам”ятниках арабської архітектури позначився вплив елліністично-римської, візантійської, сасанідської традицій, наприклад, палац ІV-VІІІ ст. у Мшатті (Йорданія), мечеть “Купол скелі” (691 р.) в Єрусалимі. В VІІ-Х ст. створюється своєрідний тип колонної мечеті з прямокутним подвір”ям у центрі, оточеним багатонефними залами і галереями зі стрункими аркадами. До цього типу належить Велика мечеть у Дамаску (705 р.), мечеть Амра в Каїрі (642 р.). З ХІ-ХІІ ст. в арабській архітектурі великого значення набирає орнаментика, що вкриває будівлі зовні і всередині, широко застосовуються стилізовані рослинні, сталактитові, епіграфічні та літерні узори. З ХІІІ ст. поширюються куполи як засіб перекриття будівель і важливий елемент архітектурної композиції.

Відомості про стародавню арабську музику дуже бідні. Крім пісень праці, обрядових, побутових, військових відомі караванні пісні (худа). Арабська музика одноголоса, мелодії багаті на мелізми, побудовані на 17-ступеневому звукоряді. Серед музичних інструментів головний - уд. Видатними представниками стародавньої музичної культури були: Джаміле (співачка), Ібрагім аль-Маусім (композитор і співак), Зер”яб (співак) та інші.

Арабо-мусульманська культура зробила значний внесок до скарбниці світової культури. Вона сама - одне з досягнень людства й тому заслуговує на повагу та розуміння.

Список використаної літератури:

1. УРЕ. т.1/ За ред. М.П.Бажана та ін. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. -с.274.

2. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник. - К.: Либідь, 2000.- 520 с.

3. Панова В.Ф., Вахтин Ю.Б. Жизнь Мухаммеда. - М.: Политиздат, 1990. - 495 с.