Довжина листів скла 800... 1200, ширина 400... 1600 мм, товщина листів безколірного скла – 5,5, кольорового – 6 мм.

Поверхня листів може бути гладкою (кованою) або одна поверхню гладкою (кованою), а друга рифленою або візерунчастою. Безколірне скло може мати зеленуватий або блакитний відтінок.

Скло армітується зварною сіткою зі сталевим дротом з захисним алюмінієвим покриттям, з ячейками 12,5 і 25 мм, причому сітка повинна розміщуватися по всьому листу на відстані не менше 1,5 мм від поверхні скла.

Увіолеве скло застосовують для засклення закритих приміщень типу оранжерей, лікувальних закладів тощо. Воно пропускає не менше 25% ультрафіолетових променів. Скло має розміри 250х250...2000х2000 мм, товщину 2... 6 мм.

З часом скло жовтіє, тобто старіє, внаслідок чого понижується здатність пропускання ультрафіолетових променів.

Скло закалене – стемаліт (ГОСТ 22279-76) – використовуються для внутрішньої і зовнішньої обробки стін і перегородок будівель і споруд. Воно представляє собою плоскі листи скла, які вкриті з однієї сторони емалевою фарбою з наступною термообробкою, завдяки чому скло зміцнюється і фарба закріплюється на його поверхні. Довжина листів стемаліту 400... 1500 мм з інтервалом 100 мм, ширина 900... 1100 мм с інтервалом 50 мм, товщина 5... 7,5 мм. Стемаліт виготовляють з віконного і вітринного полірованого і неполірованого скла.

Теплопоглинаюче скло служить для поглинання інфрачервоних (теплових) променів, тому широко використовується в тих приміщеннях, де технологією виробництва передбачена понижена температура. Скло має розміри 300х500... 2200х3500 мм, товщину 6 мм.

Блоки скляні пустотілі (ГОСТ 9272-81) використовуються для кладки світло прозорих ненесучих відображаючих конструкцій будівель і споруд. Блоки бувають не зафарбовані і кольорові. Довжина блоків 194... 294, ширина 194... 244, товщина 98... 75 мм. Блоки бувають квадратні (БК), квадратні кольорові (БКЦ), прямокутні (БП). Не зафарбовані блоки можуть мати жовтуватий, блакитний або зеленуватий відтінки. Коефіцієнт світло пропускання блоків з гладкою поверхнею 0,50... 0,55, з рифленою поверхнею 0,30... 0,35.

Внутрішні поверхні лицьових стінок блоку повинні бути гладкими або мати рельєфний візерунок, а торцьових – гладкими. Товщина лицьових стінок боку не більше 8 мм.

Блоки упаковують і перевозять в контейнерах або в блок-пакетах.

Склопакети клеєні (ГОСТ 24866-81) представляють собою два або три плоских листи скла, з’єднаних по контуру так, щоб між ними утворювалася герметична замкнута камера з прошарком висушеного повітря.

Скло пакети використовуються для скління вікон, вітрин, вітражів, балконних дверей жилих помешкань, виробничих і допоміжних промислових підприємств.

Склопакети (мал.1) в залежності від конструкції бувають наступних типів: СПК1 – однокамерні (двохшарові) без обрамляючої рамки; СПКР1 – однокамерні (двохшарові) з обрамляючою рамкою; СПК2 – двохкамерні (трьохшарові) без обрамляючої рамки).

Скло пакети мають високу (довжину) 400... 2550, ширину 400... 2950, товщину до 46 мм. Товщина скло пакетів з обрамляючою рамкою повинна бути на 2 мм більша товщини скло пакетів без неї. В однокамерних пакетах – відстань між склом 9,12 і 15 мм, в двохкамерних – 9 і 12 мм, ширина герметизуючого шару – не менше 13 мм.

Мал.1. Типи скло пакетів:

а – однокамерний СПК1; б – однокамерні СПКР1, в – двохкамерний СПК2; 1 – скло; 2 – розпірна рамка; 3 – вологопоглинач; 4 – нетвердіюча мастика; 5 – вулканізуючий герм етик; 6 – повітряний прошарок;

7 – дегідраційна щілина; 8 – обрамляючи рамка.

Склопакети повинні мати прямокутну форму, різниця довжин діагоналей склопакетів не повинна перевищувати понад 6 мм. Всі внутрішні поверхні скла в скло пакетах повинні бути чистими, герметизуючий шар – суцільним без розривів (пропусків).

Розпірні, обрамляючи рамки, з’єднювальні кутки рамок роблять зі стрічки алюмінієвих сплавів. В якості водопоглинувача для заповнення внутрішніх порожнин розпірної рамки склопакетів застосовують технічний силікагель або синтетичний гранульований без зв’язуючи речовин цеоліт. Для герметизації скло пакетів використовують нетвердіючі мастики.

Склопакети без обрамляючої рамки при упаковці перекладають папером або іншими упаковочними матеріалами.

Скло профільне будівельне (ГОСТ 21992-83) (мал.2). використовується для облаштування світло прозорих конструкцій в будівлях і спорудах різного призначення. Це скло світло прозоре і створює в приміщенні м’яке розсіяне освітлення. По розтину воно буває у вигляді швелера, коробчастим і ребристим. Профільне скло випускається безколірним і кольоровим, армірованим і неармірованим з гладкою (кованою), рифленою або візерунчастою поверхнею. Скло повинне бути обпалене.

Мал. 2. Типи профільного скла:

а – швелерне, 2 – коробчасте, 3 – ребристе

Коефіцієнт світло пропускання складає для швелерного і ребристого скла 0,55... 0,65, коробчастого – 0,50... 0,55.

При транспортуванні швелерне і коробчасте скло повинно бути вкладене на бокові поверхні, а ребристе – навстоячки, торцями по направленню руху. В разі уникнення зрушення скло кріплять дерев’яними планками. На будівництві скло зберігають в закритих приміщеннях або під навісом в стопках.

3. Матеріали для кріплення скла в переплетах

Кріплять скло мілкими гвіздками довжиною до 20 мм або шпильками, нарізаними з дроту, з насічкою. Товщина дроту повинна бути не більше 1,5 мм. При кріпленні скла в фальцях перелетів використовують дерев’яні розкладки, які кріплять шурупами або гвіздками з приплюснутою шляпкою (або без неї).

При заскленні вітрин замість замазки використовують еластичні прокладки (резинові), прямокутні (П-подібні) і трубчасті (мал.3, а); вони повинні бути м’якими і морозостійкими. Окрім резинових застосовують полівініліхлоридні прокладки. Ущільнюючі прокладки повинні бути повітре-, водонепроникними, морозостійкими, зберігати еластичність і відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Штирі (мал. 3, б), шпильки, кляммери (мал. 3, в) і пружинки (мал. 3, г) використовують для кріплення скла в металевих або залізобетонних переплатах. Штирі виготовлюють зі сталі довжиною 20... 25, товщиною 4...6