мм квадратними і круглими. Кляммери, пружинки роблять переважно з оцинкованої покрівельної сталі. Якщо кляммери, пружинки зроблені зі звичайної покрівельної сталі, у разі уникнення корозії перед встановленням варто покрити їх масляною фарою або масляним лаком.
Мал. 3. Елементи для кріплення скла:
а – еластичні прокладки; б – штирі; в – кляммери; г - пружинки
4. Матеріали для виготовлення замазок
Для виготовлення замазок застосовують крейду, оліфу, білила, бітум, портландцемент, каніфоль тощо.
Крейда є заповнювачем при приготуванні замазок. Вологість крейди повинна бути не більше 5%, а тонкість помолу такою, щоб вона просіювалася через сито з дрібними отворами (625 в см кв.). Крейда в кусках розтирається в крейдотерках. Крейду з підвищеною вологістю сушать до потрібної вологості в печах або електроплитах.
Оліфу використовують в якості зв’язуючого. Розрізняють оліфу натуральну, яка виробляється з лляного або конопляного масла з добавленням сіккативів (прискорювачів висихання), і оліфу оксоль, яка представляє собою розчин оксидованого рослинного масла і сикативів в уайт-спіриті.
Оліфа є пожежонебезпечною речовиною (температура спалахів в закритому тіглі 220...280 градусів С). Одяг, ганчірки, пакля, вата, просочені оліфою, можуть самозапалюватися. Всі роботи із застосуванням оліфи (виготовлення замазок) повинні проводитися в приміщенні, яке обладнане приточно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.
Білила, сурик надають замазкам зафарбування (колір) і велику міцність, тому їх застосовують для засклення вітрин і унікальних будівель.
Замазки на бітумі застосовують при заскленні ліхтарів, перелетів виробничих будівель. Для виготовлення замазок використовують бітуми марок БН50/50, БН70/30 і БН90/10.
Портлендемент представляє собою порошок тонкого помолу сірувато-зеленого кольору. Для приготування замазок використовують цемент марок 400... 600. Замазку, виготовлену з компонентом з цементу, застосовують для заскленні металевих і залізобетонних перелетів, а також укладки склоблоків.