Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

Культура стародавнього світу

Культура стародавнього світу.

У стародавніх цивілізаціях та їх культурах ще багато нерозшифрованого, невивченого. Яка культура була, наприклад, у західній півкулі планети в сиву давнину? Культура майя досліджена лише у її пізньому періоді, хоч вона мала довгу історію, сліди якої загублені. На території Мексики відкрито піраміду, що була похована під потоками лави вулкана, виверження якого, як визначили геологи, сталося вісім тисяч років тому. Отже, у західній півкулі існували культури, можливо, стародавніші, ніж у східній, але вони загинули, не залишивши після себе помітного сліду.

Новіші зі стародавніх цивілізацій, які досліджені наукою, - ті, що виникли у ІV тисячолітті до н. е. на територіях Передньої Азії та Північно-Східної Африки: Вавілон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Урарту й ін.

Очевидно, має рацію відома дослідниця історії світової культури Н. Дмитрієва, зазначаючи, що перехід людства від первіснообщинного ладу до заснованої на рабстві цивілізації був гігантським переворотом, який дав людині зрозуміти свою силу над природою. Люди стали творити культуру як “другу природу” – будували іригаційні споруди, обробляли метали, подорожували морями, склали карту зоряного неба, заклали основи медицини, математики, геометрії, астрономії. Але стародавня цивілізація мала й свою протилежну сторону. Рабство принесло страшне пригноблення людини людиною.

Культура Стародавнього Єгипту. Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліття до н. е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась ранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури.

Майже двохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на три періоди: перший – Стародавній (бл. 2800 – 2250 д н.е.), другий – Середнє царство (бл. 2050 – 1700 до н.е.), третій – Нове царство (бл. 1580 – 1070 до н.е.). Відповідно виділяють і три періоди в розвитку його культури.

Вже у Стародавньому та Середньому царствах були створені унікальні пам’ятки культури – гробниці фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, сфінкси фараона Хефрена в Гізі і фараона Аменемхета ІІІ, портретний дерев’яний рельєф “Зодчий Хесира” та численні художні скарби з гробниць Хенену і Хені.

Зрозуміти всю силу емоційно-естетичного впливу цих пам’яток староєгипетської культури можна лише тоді, коли усвідомиш, що всі вони були не просто витвором мистецтва, а складовою частиною культу, заупокійного ритуалу, реалізацією певного світосприйняття.

Стародавні єгиптяни обожнювали природу і земну владу. Тварини вважалися священними, їх тримали при храмах, віддавали їм шану, а після смерті бальзамували і хоронили в саркофагах.

У Новому царстві розквітла архітектура храмів. У цей час широко провадилось будівництво святилищ, найвідомішими з яких є храми Амона-Ра в Карнаці і Луксорі поблизу Фів. Характерна особливість цих архітектурних споруд – маса різноманітних колон, які символізували ліс (наприклад, лише в гіпостильному залі храму в Карнаці було зведено 144 колони). Стелю покривали темно-синьою фарбою з золотими зірками, і складалося враження, ніби людина увечері в лісі спостерігає зоряне небо.

Значні досягнення стародавніх єгиптян у галузі фізики, хімії, медицини, хірургії. Вони користувалися десятковою системою числення, їм були відомі арифметичні і геометричні прогресії. Щоб будувати піраміди, палаци, гробниці, потрібні були не тільки знання з математики, але й з геометрії, треба було вміти обчислювати об’єми циліндра, півкулі, піраміди. Стародавні єгиптяни вміли передбачати затемнення Сонця, інші явища природи, особливо періоди розливу Нілу, від яких залежало ведення зрошувальної системи сільського господарства.

Культура Месопотамії. Месопотамська цивілізація виникла на Близькому Сході, на території сучасного Іраку, між раками Тигр І Євфрат, у ІV тисячолітті до н. е. На півдні Месопотамії, де широко провадилось іригаційне сільське господарство, розвинулись прадавні міста-держави Ур, Урук, Кіш, Еріду, Ларса, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Розквіт цих міст називають золотим віком стародавньої держави шумерів. Це справедливо і в прямому, і в метафоричному розумінні: тут вироблялися з золота предмети найрізноманітнішого побутового призначення та зброя; культура шумерів справила величезний вплив на подальший прогрес не тільки Месопотамії, а й усього людства. Шумерам належать важливі відкриття: вони першими навчились виготовляти кольорове скло та бронзу, винайшли колесо і клинописне письмо, створили першу професійну армію, склали перші правові кодекси, винайшли арифметику, в основі якої лежала позиційна система числення.

Дослідники відзначають досить високу художню культуру шумерів. Вирізняються красою й художньою досконалістю їх архітектура і скульптура. В Уруці був зведений комплекс священних споруд – зиккуратів, які стали центром духовної культури. За своєю архітектурою святиня Уру була прототипом вавілонської вежі. У Шумері добре розвинулася скульптура.

У кінці ІІ тисячоліття до н.е. Вавілонська, халдейська т ассирійська цивілізації дуже багато перейняли з культури шумерів. Найбільших успіхів досягли вавілоняни в астрономії.

Культура Індії. Перші відомі нам центри індійської культури існували вже в ІІІ тисячолітті до н.е. на берегах Інду, однак справжнього розквіту вона досягла в ІІ тисячолітті до н.е., в епоху “Рігвед”. На основі великого зібрання гімнів “Рігвед” було витворено своєрідну доховно-світоглядну систему індуїзму – серцевини індійської культури. В цю ж епоху склався поділ суспільства на касти – явище, без з’ясування якого не можливо зрозуміти хатактер та своєрідність індійської культури. Саме в “Рігведах” були обгрунтовані морально-правові мотиви поділу суспільства на чотири стани (варни) – брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшвів (землеробів) і шудрів (слуг).

На художню культуру староіндійського суспільства глибокий вплив зробили індуїзм, буддизм та іслам, засновані на таких своєрідних філософських системах пояснення