Мірошниченко Євгенія Семенівна народилася 12. 06. 1965 році в селі Радянське тепер Вовчанський район Харківська область. Українська співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка з 1965 р. В 1957 р. закінчила Київську консерваторію, клас сольного співу М. Донець-Тосейр і стала солісткою Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.

1961 році стажувалася у театрі “Ла Скала” (мілан). Виконувала партії: Венера (“Енеїда” Лисенка), Йолан (“Милана” Г. Майбороди), Віолетта, ждільда (“Травіата”, “Рголетто” Верді) Монон (“Монон” Массне), Разіна (“Севільський цирульник” Россіні). Головна роль у телефільмі “Лочія ді Ламшермут” (1980).

Займалася концертною діяльністю. Нагороджена орденами, а також державного премією УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Витончені по майстерності картини Далі (“” 1931 рік, музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк, “Палаючий жираф”) .

1935 рік публічне художнє зібрання, Базель. Картини Далі представляють собою жахливі фантасманорії, марення, де відображені надприродні ситуації. Беззмістовне поєднання предметів набуває видимої реальності і достовірності. З 1941 року Далі звертається також до релігійного живопису, пейзажу, переносячи крайно ексцентричну фантастику в класичні теми і композиційні настрої.

До таких картин відносять картину: “Тайна вечеря” 1955 рік галерея мистецтв Вашингтон.

Твором Далі притаманна не тільки фантастичність, а й ідея реакціонність, відверті махінації на політичні, релігійні і естетичні інтереси буржуазного суспільства.

Годунов Олександр Федорович народився в 1916 року в с. Корекіно Саратовської області. Фахову освіту отримав у Київському державному інституті — тепер Національна академія мистецтв, — у таких видатних майстрів живопису як карпо Трохименко та Олександр Шовкуленко. Саме вони, ці українські майстри пейзажу і натюрморту навчили Олександра серйозному відношенню до побудови пейзажного твору, давали уроки високої професійності створення натюрморту.

На все життя Олександр Федорович залишався вірним принципам реалізму, вимогливості при написанні “працю” букетів квітів О. Шовкуленко, як відомо був неперевершеним майстром бузку, бузкових натюрмортів. А зараз лише один О. Годулов пише їх на такому рівні, якщо говорити про Україну.

У творчому доробку художника багато унікальних творів. Унікальних тому, що він побував самотужки човном у таких диких наближених місцевостях, де мало хто був. Так він на човні з наметом проплив Єнісєєм, озером Байкал, зупиняючись де йому подобалося і створюючи на планері пейзажі. Ці надзвичайно цінні пейзажні твори, народжені на місці прямо під враженням краси природи мало з них залишилося в майстерні художника, майже всі розійшлися по світу. Звичайно малював він і наші ріки – Десну, Прип’ять, Снов.

Все своє життя живучи у Києві, Олександр Федорович полюбляє писати його вулиці, особливо Андріївський Узвід. Він багато корисного приніс для Києва, адже протягом 20-х років з 1950 р. очолював художню студію при будинку офіцерів.

У цій студії отримали перші уроки живопису від Годунова багато молоді, які згодом з цією підготовкою змогли поступити до Київського художнього інститут у та інших закладів.

Кожний рік тут влаштовувалися вмстави, а Будинок офіцерів отримав цінні картини на тематику Велика вітчизняна війна. Олександр Федорович часто навесні виводив усіх на пленер, у Гідропарк в Кончу-Засну, і вчив писати з натури.

Довге творче життя прожив художник, створив безліч творів, які експлуатувалися на республіканських виставках, серед них і портрети сучасників, і портрети Т. Г. Шевченка. Виховав прекрасного живописця, свою дочку Ларису, та ще й онучку Ірину. Проте О. Годунов залишався скромною шляхетною людиною, ніколи не рекламував себе, тому мабудь він не має статей про себе, монограції, персональних виставок.

4. БУЧМА АМВРОСІЙ видатний актор з великим діапазоном та багатою акторською технікою, режисер, театральний діяч. Родом з Галичини, на сцені з 1905 року (львівського театру “Руська Бесіда”) в 1920р. один з організаторів Театру ім. Франка, 1922-1936 роки працює в “Березолі”. Там Бучма знаходить шляхи до оновлення української театральної форми. В 1936 році повернувся до Театру ім. Франка. Бучма зіграв понад 200 ролей в найрізноманітніших амплуа, створивши ряд образів високої майстерності. До найвідоміших належать ролі періоду праці в “Березолі”: Джімі Гігінс (А. Синклер), Пузир (“Хазяїн” Тобілевич), пізніше — Микола Задорожній (“Украдене щастя” Франко).

Починаючи з 1924 року працював у кіно, Бучма грав у багатьох фільмах, зокрема “Тарас Трясило”, “Микола Джеря”, “Арсенал” Довженка, “Тарас Шевченко”, “Назар Стодоля” та інші. До останніх режисерських праць Бучми у кінематографі належить фільм “Земля” за О. Кобилянською. Бучма викладає також в Державному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в Києві. Змушений був грати в пропагандистських радянських пєсах і фільмах, чималою мірою був позбавлений можливості дальших творчих шукань.

Ужвій Наталія Михайлівна народилася в місті Люболень 27 серпня 1898 року на Волинщині. Українська народна артистка. З 1915 року вчителювала у селах на Волині і Полтавщині. З 1918 року брала участь у виставах аматорського гуртка в Золотоноші, який було перетворено на пересувний театр. У складі агітбригади театру виступала в селах, у частинах армії.

У цьому ж році стала артисткою першого театру Української Радянської Республіки ім. Т. Г. Шевченка в Києві, її першим вчителем був І. О. Маряненко. З 1925 року по 1926 рік працює в Одеському драматичному театрі “Березіль”.

Зіграла велику