Хоровий твір "Stabat Mather" Дж. Перголезі написаний в тональ-ності B-dur. Протягом розгортання твору тут відбува-ються часті відхилення в тональніть паралельного мінору g-моль, а також у F-dur - тональність домінанти. Хід тонального розвитку цієї хорової ком-позиції щедро збагачений тонкими гармонічними нюансами, різно-манітними відхиленнями. Така мінлива ладотональна палітра дозволяє гнучко відобразити текстові світлотіні, створити одухотворенний, рухливий, гармонічний фон, що значно пожвавлює розгортання доволі стриманої мелодії. На гармонічну мову твору наклав відбиток жанр хоралу та притаманний Епосі створення твору поліфонічний стиль.

Гармонія твору складна, насичена різноманітними побічними функція. Невід'ємним виразовим факторам гармонічного стилю хорового твору є акордова вертикаль (секундові терцові співзвуччя,). Звукова тканина хорового твору породжує враження згущення, стиснення або прозорості вертикальних співзвуч. Трудність визначення гармонічної вертикалі полягає в тому, що рухливість і розвиток мелодії мають багато прохідних звуків, затримань. Характерним є використання як альтерованої, так і натуральної S, D. У творі зустрічається таке явище, як відсутність очікуваного розв'язання в тоніку, а розв'язання відбувається у побічний ступінь (перерваний каданс).

Метроритм у вторі складний. Вираження метру в цифровій схемі називається розміром. Розмір даного твору 4/4 - складний двоскладовий розмір, де перша доля сильна, друга - слабка, третя - відносно сильна, четверта - найслабша. Диригується твір за такою схемою

Для даного твору характерні такі ритмічні малюнки:

Характерний рух восьмими створює враження плавності руху, спокою розвитку неможливо не звернути увагу на паузи в творі Вони наповнені змістом не менше, ніж сама музика. Вони як мовчазне відлуння, тільки що відзвучавших голосів, допомагають гостріше відчути контраст у творі. У творі зустрічаються паузи різних тривалостей (половинні, четвертинні, восьмі).

Для даного твору характерний синкопований ритм, хоча при темпі "Grave" він не настільки буде різким.

Фактура твору поліфонічна, з елементами під голоскової іміта-ції Фактура даного твору густа, в'язка, компактна, щільна. Фактура -яскравий показник індивідуального стилю композитора, приналеж-ності до тієї чи іншої музично-стилістичної епохи. Для даного твору характерна поліфонія строгого стилю.

Слід сказати, що твір написаний з інструментальним супроводом. Спочатку йде тема у правій руці, а у лівій орнаментація мелодії. Далі супровід набуває нового розвитку. Але з вступу хору супровід повністю підтримує мелодію, хоча й відбувається розспів-мелодії в верхньому голосі супроводу.

ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ

Цінність вокально-хорового співу полягає в тому, що при колек-тивному виконанні пісні розвивається музичний слух і голос кожного учасника хору, підвищується музична й загальна культура. Досягну-ти цього можна лише тоді, коли в хоровому колективі супроводиться робота над елементами хорової звучності (вокально-хорової техні-ки). "Навички, які забезпечують хору гарний ансамбль, стрій, дикцію, нюанси, називаються вокально-хоровою технікою"11 Соколов В. Робота з хором, с 43.

Робота над красивим, виразним звучанням окремих голосів та всього хору складає основну частину хорового виховання, від якої залежить якість усіх елементів хорового співу. Тому важливим фактором є культура звуку, дикційна свобода, чіткість, ступінь володіння диханням, ясність тембру кожної хорової партії та хору в цілому, засоби звуковедення.

Даний твір "Stabat Mather" виконується двоголосним жіночим хором. Робота над хоровою звучністю потребує від хористів засво-єння найнеобхідніших її елементів.

Стрій є основою хорового співу. Однаково важливим у розкритті акордів є як горизонтальний, так і вертикальний стрій. Особливість його часто полягає у дотриманні правил розвитку по-ліфонії кожної хорової партії. Особливу увагу слід звернути на ансамбль між партіями хору. Велика роль відводиться диригенту, який різноманітними спо-собами повинен добиватися чистоти та правильності інтонування (показ рукою, вивчення інтонаційно-важких місць окремо партіями).

В даному творі тональність мажорна, тож слід звернути увагу на іи-тонування:

І ступінь стійко

V ступінь

III ступінь – високо

VII ступінь високо

Тому в інтонуванні мелодії головне - виховання слухового від-чуття ладових закономірностей мажору. Для того, щоб хорові виконавці зафіксували точну висоту щабля ладу, затримавшись на ній належним за ритмом часом і зберегли цю точну висоту вони в своїй свідомості мають створити тонально-ладове настроювання, здат-ність до якого розвивається внаслідок практичного освоєння прави-льності інтонації. Оскільки у творі зустрічається як плавний, так і стрибкоподібний рух, то плавний рух потрібно поєднувати з пєвноіс конкретністю і "гостротою". А стрибкоподібний рух, який своїми ши-рокими ходами дещо порушує єдину вокальну позицію, створює до-сить несприятливі умови для кантиленного співу. Зв'язного і плавного звучання в широких мелодичних ходах треба досягти за допомо-гою легата, як при гамоподібному русі. Для виховання єдиної вока-льної позиції та створення широкого звучання, необхідно вокалізу-вати текст мелодії дуже "заокруглено". Також слід звернути увагу на ансамблеве інтонування співзвуч на врівноваження тембрів, дина-мічної рівноваги.

Стрій нерозривно пов'язаний з діапазоном кожної хорової партії. В основному, всі голоси знаходяться у зручних теситурних умовах робочого діапазону.

Загальний діапазон хору:

Діапазон партій S:

Діапазон партій А:

Усі ці звуки входять в робочі діапазони партій. Діапазон людсь-кого голосу охоплює 1,5-2 октави і складається з трьох регістрів:

- грудного;

- мішаного (мікстового, перехідного);

- головного.

Сопранова партія звучить у мішаному та головному регістрах альтова - у мішаному та головному. В мішаному регістрі високе го-ловне резоновування поєднується з грудним опорним звучанням.

Важливу роль відіграє злагодженість та плавний перехід з одно-го регістру в інший. Керівник повинен слідкувати за прикриттям та округленням звуку, недопускаючи форсованого звучання. Для цього існують спеціальні вправи, які слід використовувати у хоровій практиці.

Звучання звукових партій у різних теситурах залежить від текс-тових умов.

Теситура - висотне положення звуків мелодії по відношенню до діапазону голосу. У творі використовується середня та висока теситура. Середня є більш сприятливою для інтонування. У високій теситурі слід звертати