“Пролог”, “Тріодь пісна”, “Фізіолог” і інша богослужебна література.
Але “Поучення” не є класичним батьківським повчанням, цей твір самостійний. Володимир Мономах викладає від себе, образно і чітко, спираючись на факти руської історії та власного життя.
До “Поучення” пізніше приєднали “Лист Володимира Мономаха, написаний 1096 року до чернігівського князя Олега Святославича” та “Молитву”, але ці твори не є продовженням “Поучення”, вони складалися окремо.
Твори Володимира Мономаха дають нам яскравий образ освіченої світської людини старої Русі. Автор відрізняється начитаністю, мовно-літературним умінням, і разом з тим – християнською набожністю. Але по-іншому твір написаний не міг бути, він просякнутий духом тієї епохи, епохи панування релігійної ідеології.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Білецький О.І. “Поучення дітям” Володимира Мономаха. // Зібрання творів у 5т. – К., 1965. - т. 1. – 528 с.
Володимир Мономах. Твори. // Літопис Руський. / За Іпатським літописом переклав Л. Махновець. – К., 1989. – с. 454-464.
Давня українська література. Хрестоматія / Упор., передмова та коментарі М.М. Сулими. – К., 1991. 576 с.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України в 2-х томах. Том 1 (до половини ХVІІ століття). – К., 1992. – 238 с.
Історія української літератури: У 8-ми т. – К., 1967. – т. 1. – 570 с.
Хрестоматия по древней русской литературе XI – XVII веков. – М., 1952. – 550 с.
Чижевський Д. Історія української літератури від початків до доби реалізму. – Тернопіль., 1994. – 478 с.