за це миле серцю дозвілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний дім, дорога батьківська хата, ласкава оселя. Тут ми народилися вперше побачили світ уперше зробили крок а потім вийшовши на поріг перед нами відкривається чарівний світ. Коло вікна ростуть, цвітуть вогнисті мальви, соняшник, вишня. А над хатою синіє високе безкрає небо...
Рідне село моє! Розквітле, уквітчане... Оксамитно-темними стрічками стеляться городи, подвір’я й будинки потопають у сніжно-білій, незаймано-чистій заметілі вишневого квітування.
Село... Багате, щасливе, уквітчане... Але чи завжди воно було таким? Чи завжди на обличчях його жителів грала весела усмішка і променилися радісно очі?
Давайте заглянемо в історію, повернемося у ті далекі часи коли виникло село:
Історія села. Бод.Н.
Життя розкидало наших односельчан у різні куточки країни і за її межі. Але серцем чуйним і своїми думками вони залишилися з рідним селом. А лише випадає вільна хвилина – линуть спішать до рідного порогу.
Спішу в село: моє там джерело
Моя настала, щастя таємниця
Там день у травах світиться, іскриться
І ясенове височить село.
Мої тут друзі, вічні трударі,
Важкі, теплі і жилаві їх руки,
Маленька школа – перший храм науки
І чистота ранкової зорі.
Тут променя виблискує весело
І пахне на покосах конюшина
Тут мій початок і моя вершина
Спішу в село.
Пісня: Приїжджайте частіше додому.
Вірш (Батько й мама)
Моє село – це моя доля (Пісня про маму).
Моя колиска юних літ
Немов та пісня світла в полі,
Стежина перша в ясен світ.
Забракне сили у дорозі
В село я птахом прилечу
Воно у радості в тривозі
Нестиме сонце на плечу.
Моє село – цвіте садами
Зроста світлицями будов
Якими б я могла словами
До нього змалювать любов.
Мій краю – дорога колиско,
Тобі доземно вклоняюсь,
Коли ось знову повертаюсь
Сюди із далека чи зблизька
Доброго ранку моє рідне село
ти під небом голубим розцвіло
Доброго ранку моя рідна земля
піснею в серці моїм проросла.
Доброго ранку, односельчани мої,
Уклін вам низький до самої землі
Я знаю натруджені руки болять
Та ваші надії, як сонце горять.
Новими світлицями, різних будов
Ще Трійця розквітне, знову і знов
Доброго ранку, краю мій милий
Будь мій народе завжди щасливий.
Моє село, моя рідня
батьків моїх могили.
Душа моя не проживе і дня
Без краю де мене ростили
І поки буду я жива,
Будуть трудитись руки
Я хочу щоб любов жила,
В дітей моїх і внуків
Щоби у славі і добрі,
Своїх дітей ростили
Множили рід свій у селі
І берегли батьків могили.
Передо мною килими чудові
Натура стеле – темнії луги.
І Трійці красної ліси чудові
І Прута рідного веселі береги.
Снується краєвидів плетениця
Та рідна ниточка у нас одна
То Трійця наша – мати чарівниця
Вона приваблює гостей із далека.
Спішать до отчого дому сини, дочки. Чекають з нетерпінням їх матері. Все зробили вони для того щоб вказати дітям своїм дорогу в життя, працювали, не складаючи рук.
Варт пошани сивий волос
І старенький тихий голос
Ви тим зморшкам придивіться
Станьте ближче і вклоніться.
Є добра народна традиція: старшого сина називають в честь батька, старшу дочку в честь матері. На батьківському подвір’ї стараються залишити сина, щоб тут жила людина з тим же прізвищем, щоб рід не переводився.
Хата, де на почесному місці висять прикрашені рушниками портрети батьків, і дідусів, ніколи не виховає черству байдужу жорстоку людину. Вивішений на стіні портрет дідусі чи бабусі – це не просто давні традиції, е пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад, який би наслідували і майбутні покоління.
Пісня “Батьківська хата”
Вірш .... Б.Н.
Вірш “Молитва перед наукою”
Боже, отче, взносим руці
Дай нам сили, дай охоти,
Помагай нам у науці
Всякі труди побороти
Дай навчитись нам у школі,
Як у світі чесно жити,
Я добути щастя, долю,
І Тебе Святий славити
Нашу працю і забаву
Зволь з небес благословляти
Дай нам вирости на славу,
Щоб зраділа рідна мати.
Пісня “Боже великий, Єдиний.”
Гідросфера
Урок-гра (підсумковий)
Мета. Узагальнити знання, отримані в темі; закріпити знання, уміння, навички; виробити вміння працювати з картою.
Завдання уроку:—
допомогти учням відновити в пам'яті місце знаход-ження географічних об'єктів, які вивчались протягом цьо-го розділу;—
допомогти виявити пробіли в знаннях учнів для по-дальшого розкриття і закріплення в інших темах;—
звернути увагу учнів на вивчену тему за допомогою використання незвичайної форми уроку;—
зацікавити учнів певним розділом, в цілому захопити вивченням предмету із самостійним звертанням до різно-манітних джерел шкільних знань.
Обладнання. Фізична карта світу, фізична карта півкуль, ребуси на планшетах, схема будови річкової сис-теми.
Хід уроку
Урок проводиться в кінці теми, розбитий на конкурсні завдання для команд і окремих учнів, капітанів.
План проведення
І конкурс: привітання — готується дома учнями.
II конкурс: розминка — «На хвилях океану».
ІІІ конкурс: картографів.
IV конкурс: знатоки географії— «Лабіринти Посейдона».
V конкурс: мандрівники.
VI конкурс: хитромудрі запитання.
VII конкурс: ребуси. VIII. Підведення підсумків.
На початку уроку учням пропонується вірш, який напи-сано заздалегідь на дошці.
З-за гір важкі тумани
Клублять вітри сюди.
Ті осідають в хмари
Й женуть потік води.
Як змії голубії,
Повзуть залами рік.
І в синім океані
Закінчують свій біг.
Ось білими птахами,
Мандруючи здаля,
Летять з-за моря хмари
Дощем кропить поля.
Туман лежит на кручах,
Недвижен и глубок.
Где оседает туча,
Рождается поток.
Как змеи голубые,
Ползут изливы рек.
И в синем океане
Оканчивают бег.
Как белые драконы,
Крилами шевеля,
Летят оттуда тучи
Дождем кропить поля.
Питання. Яке явище в гідросфері описано у вірші (відповідь — кругообіг води в природі, стани води).
Учні класу поділені на три команди, дітям напередодні дається завдання придумати назви команди, девіз і емб-лему команд: 1. «Перлина». 2. «Гідросферики». 3. «Кра-пельки».
Девізи команд.
1. «Перлина».
«Перлини біля моря,
Немов птахи на просторі,
Ми радужно сіяєм
Й увагу привертаєм.
Ми пливем по річці знань
Вдячні нашим вчителям,
Ми долаєм перешкоди,
Переможем всі незгоди».
«Золоті рибки»
Щоб прийняти участь в грі,
Всі сюди ми припливли,
Щоб змагатись, вигравати,
Гідросферу треба знати.
2. «Гідросферики».
Гідросфериками нас
Кличуть всі не випадково.
Атмосферою пізнань
Поглинає всіх нас школа.
Ми прийшли