Підводячи жирну риску з вище написаного я б хотів зробити такий висновок: світ не стоїть на місці, кожен день приносить нам нове, небачене і незнане ще вчора. Саме таким для мене виявився автор Павло Санаєв зі своєю повістю про хлопчика Сашу, його психічно неврівноважену бабусю Ніну. Мотивувавшись своїм вибором я поклався на інтуїцію і перше враження від прочитаного. Вразило і взяло за живе одразу. Новизна виявилась вартою того, аби бути сценічно прочитаною. Завтрашній день можливо ознаменується новим відкриттям, цікавішим і більш емоційнішим за своїм сприйняттям, але той факт, що " Поховайте мене за плінтусом" вже починає жити на сцені, безперечно є приємним моментом в моїй творчій діяльності.

Повість " Поховайте мене за плінтусом" про дев’ятирічного хлопчика Сашу Савельєва. Він живе у бабусі з дідусем, тому що бабуся не довіряє виховання малого своїй дочці. Баба засуджує "не толкову" дочку, котра розвівшись з першим чоловіком через певний період часу, знайшла собі нове кохання. Цим коханням, беручи до уваги видумане і правдиве, виявився Ролан Биков, який постає у повісті в ролі " Бездарного художника", "карлика - кровопивці" та "алкоголіка" - це коротка характеристика з точки зору баби Ніни. На перший погляд бабуся постає перед нами справжнім тираном, але поступово проникаючи в глибину повісті, ми розуміємо, що це не так.

Перед тим, як я почну писати про подієвий ряд у виставі, я б хотів навести на прикладі невеличкий уривок з повісті, щоб ми мали хоч якесь поняття з яким матеріалом ми маємо справу: " Мене звати Савельєв Саша. Я вчусь у другому класі і живу в бабусі з дідусем. Мама проміняла мене на карлика – кровопивцю і повісила на бабусину шию важкою хрест ягою. Так я з чотирьох років і вишу. Свою повість я вирішив почати з розповіді про купання. Можете не сумніватись, що розповідь буде цікавою. Купання для бабусі було значимою процедурою і ви в цьому зараз переконаєтесь".

Оскільки твір " Поховайте мене за плінтусом" написаний як повість, то мені прийшлось написати інсценізацію. Оскільки повість в літературному плані багато другорядними сюжетами я обрав, на мою думку головний, такий який був би цікавим глядачам. Тому всі події розгортаються між трьома головними персонажами: бабусею Ніною, яка не віддає внука мамі, мамою Олею, у якої не вистачає сили волі забрати свого сина і школярем Сашком, який є всього – на всього невинною жертвою у розборах між вище згаданими жінками.

Подієвий ряд вистави " поховайте мене за плінтусом", я буду писати як роман життя баби Ніни, оскільки вона являється головною героїнею повісті. Отже, моя вистава розпочинається подіями другої світової війни, а точніше евакуацією баби Ніни з Москви, в місто Алма-Ату, де в неї на руках помирає її первісток чотирирічний син Альошенька. Похоронами Альошеньки, якого вона сама несла на цвинтар і якого сама ховала документальною німецькою хронікою, яка супроводжується нацистським військовим маршем починається мій спектакль.

Висхідною подією у даному спектаклі є той момент, коли баба Ніна підступно забрала малого Сашка у мами. З першим чоловіком Оля розлучилася коли Сашкові було три роки. До року часу в Олі появився новий мужчина, якого з самого початку не злюбила баба Ніна. Він сам був родом з Сочі, тому забрав малого з Олею до себе. З Сочі Оля повернулась з застудженим сином. Після даної події баба з дідом вперше забрали у мами дитину. Оля дочекавшись на Сашкове одужання, підкараулила, коли він сам залишився вдома в черговий раз викрадає власного сина. В той же день вона повела малого в цирк. Повернувшись додому бабуся з дідусем, застають порожню квартиру. Старі кидаються на пошуки дорогоцінного внука. Від ліфтерші вони дізнаються, що їхній внук з мамою у цирку. Старі зразу ж кидаються в напрямок того місця, яке було згадане ліфтершею. Дочекавшись антракту і того моменту, коли Саша з матір’ю вийдуть на вулицю, старі, а точніше бабуся Ніна своєю бурхливою фантазією поставила внукові діагноз " алергія на тварин", на все забирає внука до себе додому і в майбутньому дозволяє мамі бачитись з сином тільки за попередньо узгодженим графіком. Отже, той момент, коли бабуся Ніна забрала внука Сашка від мами є висхідною подією вистави " Поховайте мене за плінтусом".

Головною подією вистави " Поховайте мене за плінтусом" є той момент, коли Оля в черговий раз дочекавшись, коли Сашко залишиться сам вдома, викрадає його у своїх батьків. А тепер детальніше про цю подію. Прийшовши в черговий раз на зустріч з сином, для якого мамині рідкісні відвідини є найяскравішими моментами його сірої буденної муки у спільному житті під одним дахом з божевільними старими і наслухавшись велику кількість "компліментів" від власної мами, якими вона провокує доньку на конфлікт, аби той в свою чергу став однією з причин, щоб ту вигнати з квартири і тим самим не допустити до Сашка. Олі все ж таки вдається витримати канонаду вишуканої лайки і поговорити з сином. Баба Ніна відчуваючи велику різницю у відношенні Сашка до Олі і до себе, ображає доньку фактами