3. Тигролови як пригодницький і політичний роман.

Роман І.Багряного «Тигролови» найчастіше досліджують у світлі суспільно-політичних проблем, які розкриваються у творі, але поруч з тим «Тигролови» так добре сприймаються читачем, оскільки твір є дуже багатоплановим і виходить за рамки зазначеної проблематики.

«Тигролови» було перекладено англійською (1957), голландською (1959), німецькою (1961) мовами. Це викликало різний резонанс у чужій критиці. Так, у голландській — негативний, тим більше, що літературознавці чомусь прийняли дійових осіб роману за росіян. У німецькому, англійському й американському літературному середовищі текст знайшов високе поцінування: у вигляді десятків рецензій у таких всесвітньо відомих виданнях, як лондонський «Таймс», нью-йоркські «Тайм», «Нью Йорк Гералд Тріб’юн», центральних німецьких, швейцарських та австрійських часописах. Американські критики назвали «Тигроловів» бестселером, зазначивши, що поважний і хвилюючий талант Багряного виявляється в аналізі таких понять, як кохання, смерть і мужність, а особливою якістю роману є поєднання ідилічного та похмурого. Ю.Шерех називає «Тигролови» типовим західноєвропейським чи американським пригодницьким романом.

Метою роботи є дослідження особливостей жанру пригодницького роману на прикладі роману І.Багряного «Тигролови». Методологічну основу роботистановлять розвідки з історії української та зарубіжної літератур, а також дослідження з теоретико-літературних проблем та, зокрема, жанру роману. У роботі застосовувався системно-функціональний підхід до вивчення літературних явищ, використані типологічний, культурно-історичний, порівняльно-історичний та описовий методи, а також метод аналізу критичної літератури з теми.

Аналізуючи роман І.Багряного «Тигролови», зіставляючи його з кращими зразками пригодницьких романів зарубіжної літератури, ми дійшли висновків, що можна виділити такі найбільш характерні риси пригодницького роману у творі «Тигролови»: 1) сюжет роману наповнений великою кількістю пригод та незвичайних подій, які розгортаються дуже динамічно; 2) наявна велика кількість окремих цікавих епізодів, у яких героєві раз у раз загрожує нагла загибель, але несподівано настає чудесне спасіння; 3) змальовано подорожі, переслідування, погоні та полювання; 4) наявність романтичного героя, його антагоніста та любовної лінії.

Зазначені ознаки дають підстави стверджувати, що роман Івана Багряного «Тигролови» має риси пригодницького роману.

Практично всі великі речі — і «Сад Гетсиманський», і «Тигролови» — починаються в Багряного з епічного опису потягів. Залізний символ безжальної, нелюдської епохи. Епосу в Багряного взагалі вистачає, навіть у поезії.

Навряд чи хто помічав епічну схожість тих описів, як і всього стильового обрамлення багрянівських романів з творами... Аркадія Гайдара. «Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами, та найшвидше летить материне серце. Через гори високії, через води глибокії, через краї чужі несходимі мчить воно ластівкою, за синами шукаючи, їх виглядаючи, та й — повертається назад змучене, — нема». Два залізних романтики-співці духовних протилежностей, один — волі духу, другий — військової шеренги. Але арсенал, м'яко кажучи, схожий, пафосний. А доля...

Поїзд Багряного — знаменитий «дракон» із «Тигроловів», що наївся людьми... Поїзд — синонім демона-держави. Навіть дачний вагончик у «Саді Гетсиманському» перероблений на формат «сорок чоловік або вісім коней» — «Патриції» лежали в три поверхи, виставивши три шеренги надьогтьованих чобіт, позв'язуваних мотузками черевиків, личаків і так репаних п'ят. Четвертий поверх становили ті, що підлазили під нижній піл і вмощувалися просто на бруднющій, вічно мокрій підлозі, мавши достатні причини не дертися нагору, а залазити, мов щурі або таргани, в нору».

В основу «Тигроловів»
покладено події, що сталися під час відбування автором заслання на
Далекому Сході. Його герой Григорій Многогрішний увібрав у себе чимало
багрянівських рис характеру: він не скорився, не змирився з
насильницьки нав'яза- ним йому статусом в'язня жахливої системи й
залишився Людиною. Сюжетна канва роману вибудована на історії
«полювання» майора НКВС Медвииа — цього новітнього тигролова — на
гордого, не прирученого тоталітарною системою молодого хлопця з
України, який у тайзі знайшов земляків, друзів, кохання... Григорій
Многогрішний переміг. Передусім тому, що не визнав себе нулем в
історії, не озвірів, не перейнявся озлобленням і ненавистю до людей,
зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати, співпереживати
і вірити, що людина може й повинна кинути виклик страшній системі й
вистояти.
      Безперечно, це романтичний
твір, з елементами пригодницького жанру (тому закономірна його
популярність серед німецької молоді). Сюжет захоплюючий і динамічний,
читач постійно перебуває в емоційному напруженні. І все ж «Тигролови»
виходять за межі звичайної «масової» літератури. Насамперед — ідейним
спрямуванням (у літературі «масовій», як у старій казці, добро теж
завжди перемагає), але в творі Багряного всепоглинаюча ідея перемоги
добра над злом втілюється через художні -образи, ліричні відступи,
промовисту символіку. Згадаймо той стрімкий потяг-експрес, що мчить на
Далекий Схід. Як мчить і саме життя XX ст. У ньому розважаються й
милуються краєвидами представники пануючої влади і терзаються роздумами
про своє майбутнє звичайні люди, яких перетворено на зеків,