Аналіз пісенної спадщини Б. Янівського.

Богдан Янівський звернувся до пісенного жанру в 1967 році. В його пісенній спадщині можна провести умовну класифікацію, де помітним є звернення композитора до віршів одного поета для створення багатьох творів. Вірші Богдана Стельмаха подобалися композитору, він написав багато пісень, звернувшись саме до цієї поезії. З 1967 – по 1979 роки, народилися твори, які виконуються і є відомими в наш час. Серед найвідоміших творів на слова Б. Стельмаха, такі: "Залицяльники" (1967р.), "Гуси-лебеді" (1969 р.), "Колискова для матері" (1972 р.), "Є на світі казка" (1973 р.), "Карпатська колисанка" ("Верховинська колискова",1974 р.), "Не забудь"(1978 р.), "Осінні тихі дні" (1979 р.)

В 1967 році Б. Янівський написав пісню "Залицяльники" на слова поета Богдана Стельмаха. В музиці цього твору, відчутний тісний зв'язок із народною піснею, розкриваються почуття закоханих людей. Написаний, як і багато його інших творів, які будуть розглянуті далі, для виконання в дуеті. В творчості композитора надзвичайно помітним є використання саме дуетних форм викладу мелодії. Це своєрідна сучасна інтерпретація жартівливої народної пісні. Однією з перших ознак за якою ми можемо відчути цей зв'язок – це тематика твору. Згадаймо деякі українські народні пісні, такі як "Ти до мене не ходи", "Через сад, виноград", та багато інших, неперевершених взірців народного мистецтва, в яких так само як і в пісні «Залицяльники» розповідь ведеться про закоханих героїв. Жвавість, грайливість, гумор – головні складові компонети даного твору.

В задумі композитора, пісню повинен заспівувати один виконавець (чотири такти), а далі повинен звучати дует (чоловічі голоси), що зображає двох невдах, які розповідають історію про невдалі залицяння до дівчини.

Поезія Богдана Стельмаха, яку вдало підібрав композитор, прекрасно зливається в одне ціле із створеною музикою. Вже під час вступу музичний матеріал розкриває зміст і характер твору. Звучання останніх акордів вступу налаштовує виконавця і слухача на подальшу розповідь про пригоди двох парубків. Музика і літературний текст так органічно зливаються безпосерсдньо завдяки вміло створеній мелодії, а треба зазначити, що вона не є інтонаційно складною. Б. Янівський, керуючись застосуванням простої мелодики і ритміки, створив надзвичайно доступний для загалу твір.

Однак, в творі постає інша проблема та цікаве завдання. Пісня написана в куплетній формі і тому виконавці мають надзвичайно яскраву нагоду виразити всі задуми композитора за допомогою власних можливостей. Тобто, автор дає виконавцям змогу власними зусиллями створити образ, проявити свою здатність творити, а це є дуже важливою ознакою характеристики доброго, вмілого виконавця.

Щодо супроводу, то варто зазначити, що композитор надав йому виключно підтримуючу роль. У партії фортепіано, в лівій руці використане своєрідне остинато, що надає звучанню акомпанементу рівності, і зосереджує слухацьку увагу на точності ритмічної та метричної сторони твору.

На прикладі даного та й багатьох інших творів можна спостерігати тісний зв'язок між творчістю Б. Янівського та народною творчістю. А ця ознака є хорошою, тому що в нашій, українській народній творчості є багато унікальних взірців, з дослідження і детального вивчення яких, розпочалося творення українського професійного мистецтва, зокрема музичного.

Для своїх пісень Б. Янівський підбирає цікаві теми і образи. Звернувшись до поезії Б. Стельмаха, в 1973 році, він створює пісню "Є на світі казка", в якій за допомогою майстерності і вміння розкривати в музиці літературний текст, створив дещо фантастичні образи . Із самої назви пісні випливає весь зміст. Композитор розпочинає твір вокалізом, який виконує роль вступу до подальшої музичної розповіді. Чотири перші такти звучать у виконанні одного голосу, а далі вступає другий і тим самим продовжує думку автора. Короткий по тривалості вступ несе в собі великий обсяг інформації, потрібної для сприймання твору.

В загальному, пісня має грайливий, веселий характер. Щоб повністю відобразити його, Янівський застосував оригінальні гармонічні і мелодичні засоби, зокрема: перехід на початку приспіву у тональність fis-moll, що якоюсь мірою несе в собі таємничість і загадковість. Що стосується мелодії, то вона завдяки темпові і ритмічним особливостям, є доступною для слухача і виразно відображає настрій пісні .

Виходячи із казкового тексту, Б. Янівський знайшов дуже вдале вирішення його в музиці. Композитор створив на перший погляд інтонаційно просту мелодію куплету, для виконання одного, а можливо і двох виконавців в унісон. А приспів, зі словами "Там тебе чекає юний князь…" – за задумом композитора повинен виконуватись в дуеті (двоголосся побудоване на основі інтервалу "терція").

Богдан Янівський великої ролі надає супроводу, який допомагає виразити характер твору. Завдяки вдало написаному супроводу, мелодія набуває повноти, вона ніби оздоблена прикрасами. Також, акомпанемент виконує без сумніву допоміжну функцію. Прекрасний баланс між словом і музикою, допомагає слухацькій аудиторії перейнятися задумом авторів і «побачити все на власні очі»

Довершеним, вважається той твір, в якому спостерігаються органічне поєднання всіх засобів музичної виразності. На мою думку, в даній пісні, Янівський вміло досяг гармонії і довершеного балансу між цими двома поняттями. Під час прослуховування пісні «Є на світі казка», слухач насправді занурюється у світ казки, у чудовий світ дитинства, де кожна людина є бажаним гостем.

До поезії Стельмаха, Б. Янівський звертався з 1967 року – по 1979 рік. На протязі цих років композитор створив пісенну галерею образних сфер. Одним із найцікавіших "експонатів" можна назвати твір "Колискова для матері". Написана пісня в 1972 році. Окрім всіх моментів, що стосуються музичного