Композитор не тільки з успіхом адаптував європейське танго в українську розважальну музику, але й додав до цього жанру багато нових, заснованих на регіональному фольклорі цікавих елементів, одночасно не порушивши автентичність цього танцю. В цьому вбачається висока композиторська майстерність автора.

На зламі тисячоліть, в 1999 році Богдан Янівський написав ще один прекрасний романс "А ти зі спогаду". Твір, який безумовно має право на життя. Це справжній класичний романс. У своєму музичному висловлюванні композитор відштовхувався від типових ладо-інтонаційних утворень українського міського романсу. Поетичний текст позначений елегійним настроєм. Віршована мова носить надзвичайно наспівний характер.

Пластична, кантиленна мелодія твору відповідає лірико-драматичному характеру її змісту, а якщо говорити про мелодичні побудови, то вони є широконаспівними, а в окремих місцях навіть аріозними.

Романс "А ти зі спогаду" відрізняється від інших присутністю в ньому частих повторів окремих мелодичних побудов, які автор позначив темповим наростанням, і які позволяють відчути безперервність фрази і цілісність форми композиції. Умовно можна провести поділ романсу на дві рівні за значенням частини. Композитор підписав спеціальні темпові позначення на початку кожної частини. Перша – Andante con moto, друга – Agitato. Це дає можливість виконавцю чітко зрозуміти характер музики. Твір складається із двох куплетів і приспіву, який повторюється після кожного проведення заспіву.

a-moll – основна тональність. В процесі розвитку музичної думки, композитор не виходить за рамки даної тональності. Кульмінація твору припадає на слова: "А поміж нами, поміж нами

дороги, гори і міста…"

і треба зауважити, що кульмінація співпала в мелодії, гармонії, супроводі, в поетичному тексті. Майстерність Б.Янівського проявилася у вмінні органічно поєднати всі ці складові романсу, і мова іде не тільки про кульмінацію.

Акомпанемент відіграє важливу роль у підтримці вокальної мелодії, є моменти, коли він навіть дублює окремі мелодичні звороти, і тим самим надає мелодії красивого багатого тембрового забарвлення. Коли у вокаліста в тексті пауза, то її миттєво заповнює музика супроводу. Тобто, можна зробити висновок, що в романсі "А ти зі спогаду" роль супроводу і вокальної мелодії є цілком рівнозначною.

Манера висловлювання Б. Янівського у творах даного періоду виражається у нових естетичних поглядах і відчувається нова лінія думки в пісенному мистецтві.

Окремою сторінкою в житті композитора стали 2000-05 роки, тому що вони стали останніми роками його життя і творчості. Б. Янівський творив до останньої миті свого перебування на цьому світі. В цей період були написані прекрасні вокальні твори: "Пісня Назарія" ("Дзвони вічності" 2000р.), "Земле святая", "Відлітали лебеді", "Отче наш" (2001р.), "Різдвяна", "Бойківчаночка" (2002р.), "Верба" (2003р.), "Мої літа", "Яблуневі сни", "В селі Руда", "Матері" (2004р.), "Балада для мами" (2005р.). В ці роки композитор продовжував творчу співпрацю із знаними в Україні поетами Павлом Лехновським, Ільком Колодієм, Степаном Лепехом, Петром Шкраб'юком, Дмитром Павличком.

"Пісня Назарія" на слова Павла Лехновського – справжня "лірична поема" Б. Янівського. Відхід у вічність співаків, композиторів Володимира Івасюка, Ігоря Білозіра, Назарія Яремчука, не могли не знайти відгук і у серці, і у творчості Б. Янівського. Він створює ліричну, наспівну мелодію для двох голосів, в якій передає почуття поваги до прекрасного співака. Сучасні гармонічні звороти позволяють відчути вплив ХХІ ст.. на творчість композитора.

Пісня побудована на основі куплету-приспіву. Закінчення кожного куплету позначене емоційним і динамічним наростанням, і розв'язка настає тільки на початку приспіву. Композитор робить смисловий акцент на останні дві строфи кожного куплету і приспіву. Завдяки таким акцентам, слухач має нагоду повністю проникнути в суть слів і музики.

Закінчується пісня кількаразовим повторенням приспіву, і цей прийом композитора зосереджує увагу на утвердженні основної теми, що пройшла через весь твір.

"Земле святая" - пісня на вірші Любов Голоти, присвячена незалежності України. Богдан Янівський дуже часто звертався до теми любові до рідного краю. Типовою сучасною інтонацією вирізняється пісенний стиль композитора в даному творі.

В музиці твору яскраво відчутне прагнення Янівського якомога глибше розкрити художній образ. В заспіві присутні маршові ритми, а приспів звучить піднесено, рішуче. Зв'язок мелодії і слова допомагає вираженню ідеї твору. Пісня написана для дуету виконавців, проте, композитор не виключав виконання її соло. Але музика приспіву вимагає багатоголосся для того, щоб донести до слухача глибоку сутність твору.

Особливою яскравістю мелодики відрізняється пісня "Бойківчаночка", яку Б. Янівський написав в 2002 році на слова Степана Лепеха. Їй притаманні запальні ритми і поспівки карпатського краю. Специфічне ладоутворення, синкопований ритм, народноладові гармонії, свіжі темброві сполучення і сучасне аранжування пісні – це нові жанрово-стильові риси, що були застосовані композитором. І це є яскравим свідченням того, що сучасний етап розвитку пісенного жанру синтезує основні напрями і тенденції попереднього періоду, і водночас демонструє риси художнього новаторства.

На мою думку, пісня "Бойківчаночка" є особливою у творчості композитора. Вміле використання елементів фольклору і вдале поєднання із цікавим поетичним текстом – дає можливість слухачам відчути всю красу фольклору Західної України. В тексті змальовується кохання і щастя двох людей, на фоні карпатських пейзажів.

Взагалі, ця тематика і використання фольклорних джерел було поширеним явищем в творчості багатьох українських композиторів (К. Стеценко, Я. Степовий, А. Кос-Анатольський, а пізніше В. Івасюк, М. Скорик та багато інших), і