............................................................................................................................

Іншого змісту й характеру бунт набуває після «смерті бога», проголошеного Ніцше, хоч насправді, за словами німецького філософа, він «не вбивав бога», а «знайшов його мертвим у душі своєї епохи». На цій стадії «мета-фізичний бунт» переростає в «історичний бунт», який де-далі більше набирає нігілістичного характеру. Він стає передусім протестом проти історії, що мислиться як дія голих людських сил на земному полігоні, а бунтівники переймаються вірою в можливість її замінити, перетвори-ти відповідно до своїх уявлень про суще й належне.

Найбільш докладно розглядає Камю в «Бунтівній лю-дині» революційний рух Росії від «нігілістів» 60-70-х рр. до сталінської диктатури. Книга створювалася в той час, коли у Франції поширилися відомості про сталінські ма-сові репресії й терор, і значною мірою була реакцією на ці страхітливі злочини. В ній письменник докладно просте-жує, як «прометеївський бунт» перероджується в циніч-ний політичний прагматизм і втілюється в терористичну політичну систему, в підмурок якої покладено абсурдну ідеологему: «необхідно задушити свободу, щоб побудува-ти імперію, а ця імперія в один прекрасний день перетво-риться на свободу». Камю дає нищівну характеристику «радянській імперії»: «Це війни, мракобісся і тиранія, яка тільки відчайдушно клянеться, що стане колись царством «дійсної свободи».

б) Міфічний образ чуми і насильницька колективіза-ція, голодомор 1933 року в романі Уласа Самчука «Ма-рія» , Василя Барки «Жовтий князь», пекельні кола, влаш-товані радянською системою своєму народові в романах Івана Багряного «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

«Чума» Камю та «Чевенгур» Платонова — романи-попередження

(учні аналізують ці твори, не тільки використовуючи знання російської та зарубіжної літератури, а й залучаю-чи тексти українських авторів).

в) зіставлення з філософським кредо Франса Кафки (за новелою «Перевтілення»).

Учні дають оцінку подіям новели і порівнюють їх із подіями роману «Чума».

Вчитель демонструє слайди, зроблені з картин Ієроніма Босха, пояснює їхню актуальність сьогодні, їх співзвучність із романом «Чума».

Які питання ставить перед героями образ чуми:

а) що таке життя;

б) що значить зберегти гідність перед наступом стихії зла;

в) що значить людське щастя;

г) що значить релігія.

Які твори світової літератури співзвучні роману Альбера Камю «Чума»?

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до характеристики образів доктора Тарру, Понлю, Коттара, скласти розгорнутий план до подій, що відбувалися у зачумленому Орані.

V. Підсумки уроку

Сказати про місце роману «Чума» у світовій літера-турі, його ідейну спорідненість з іншими творами, його спорідненість з іншими видами мистецтва (висновки підво-дять учні).

VI. Індивідуальна робота учнів (тестування).

Учні мусять продемонструвати, наскільки уважно вони стежили за ходом двох уроків, наскільки глибоко володі-ють вивченим матеріалом.

Тестування

1. Що лежить в основі екзистенціалізму?

а) зосередженість на особистості;

б) ствердження абсурдності буття;

в) заперечення досвіду мистецтва попередніх епох;

г) претензія на відкриття нових шляхів розкріпаченого слова («самовитого слова»).

2. Хто з філософів стояв біля витоків філософії екзистен-ціалізму?

а) Альбер Камю;

б) Артур Шопенгауер;

в) Карл Ясперс;

г) Мартін Хайдеггер.

3. Найважливіші поняття філософії екзистенціалізму:

а) життя, узгоджене із законами природи;

б) поняття свободи вибору;

в) прагнення підкреслити національну специфіку сло-весного мистецтва;

г) індивідуалізм;

д) відчуження.

4. У якому творі Альбер Камю визначив абсурд як «мета-фізичний стан людини у світі»?

а) «Чума»;

б) «Міф про Сізіфа»;

в) «Сторонній»;

г) «Бунтівна людина». 5. Тематика роману « Чума»:

а) боротьба з чумою як із хворобою;

б) боротьба європейського Опору проти фашизму; |і в) зображення людського щастя і нещастя в романі.

КАВАБАТА ЯСУНАРІ

(1899—1972)

ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ В РОМАНІ «ТИСЯЧА ЖУРАВЛІВ»

Мета уроку: ознайомити учнів із представником японської культу-ри; сприяти входженню у світ, що оточує героїв книги; допо-могти зрозуміти поведінку героїв; розвивати вміння сприй-мати специфіку культур народів світу; виховувати естетичне сприйняття художнього слова та стосунків людей.

Тип уроку: ознайомлення з біографією письменника; вивчення художнього твору.

зміст уроку

І. Вступне слово вчителя

XIX століття подарувало світові дивовижну людину, незвичайну особистість, тонкого лірика, який вмів до найдрібніших деталей відчувати давню культуру свого народу, який дарує людям неоціненні перлини японської лірики:

Зимній місячко,

Ти вийшов із-за хмар,

Мене проводжати?

Тобі не холодно в снігах?

Од вітру не тремтиш?

Це вірші преподобного Мьое. Чому саме їх надписує людям Ясунарі Кавабата? Тому що в них добро, тепло, ніжні почуття людини до природи — те, що властиве японській поезії.

II. Виступи учнів творчої групи

Особистість письменника.

1. Фрагменти Нобелівської лекції письменника допо-можуть зрозуміти і духовний світ письменника і світ ге-роїв його художніх творів. Письменник відчуває красу в кожнім подиху вітру, у вечірнім небі, в яскравих зорях — і називає це щастям.

2. Народився в м. Осака в родині лікаря. До п'яти років Ясунарі осиротів, його виховує дід, але згодом і того не стає. Родичі забирають хлопця до себе на утримання і виховання. Дуже гіркий чужий хліб!..

У шкільні роки майбутній поет захоплюється живопи-сом. Це захоплення буде з ним завжди,