ТВОРИ ПИСЬМЕННИКІВ XIX—ПОЧАТКУ XX ст.

XIX ст. було періодом Інтенсивного розвитку художньої літератури для дітей і молоді в багатьох країнах світу.

На початку XIX ст. виникає наука фольклористика. Вчені фольклористи збирали І вивчали зразки усної народної поезії, в тому числі й народні твори для дітей. Казки, легенди й пісні почали друкувати для дитячого читання. Першими такими. вченими були німецькі філологи брати Грімм, які видали збірку народних казок для дітей у 1812 р,

Брати Якоб Грімм (1785—186?) і Вільгельм Грімм (1786— 1859), хоч за освітою були юристи, все життя присвятили дослідженню історії культури німецького народу, його давньої" літератури і народної творчості.

Протягом багатьох років збирали брати Грімм твори усної-поезії і в 1812-1814 рр. видали два томи їх під назвою «Ди-тячі й сімейні казки».

М. О. Добролюбов писав, що вони «старанно зібрали пе-рекази, легенди, повір'я, притчі, що ходили в народі по Німеч-чині, і записали їх дуже вірно, намагаючись не змінювати їх первісного характеру» !.

Справді, у казках братів Грімм, як і в народних казках, правдиво висвітлено життя народу в давні часи, в період фео-далізму і зростання міст, коли трудящі були безправними, при-гніченими. У своїх казках письменники висловлюють глибоке співчуття до людей Праці, до бідняків, яких вони показують працьовитими, добрими, справедливими. З особливою лю-бов'ю змальовано дітей бідняків. Так, героїня казки «Лісова хатинка», молодша дочка бідного дроворуба, з пошаною ставиться до свого батька, страждає від думки, що не знайде його в лісі і вчасно не принесе йому пообідати. Вона піклує-ться і про чужого їй дідуся, до якого потрапила, коли заблу-кала в лісі, турбується і про його худобу — не сіла вечеряти, -поки не нагодувала і не напоїла корову, півника і курочку. На противагу своїм старшим сестрам дівчинка в лісовій хатинці виявила доброту, благородство і скромність і за це була нагороджена дідусем — зачарованим королевичем. Дітям бідняків присвячені також казки «Хлопчик з пальчик», «Білосніжка і Червона Квіточка», «Пачоси».

У багатьох казках діють ремісники — майстри своєї справи. В цих казках письменники відображають глибоку по-шану народу До працьовитих людей-умільців, чесних, розумник людей («Три сини», «Хоробрий кравчик», «Пачоси» та ін,).

У казці «Пачоси» розповідається про те, як молоденька наймичка терпеливо збирала пачоси льону, спересердя вики-нуті її роздратованою господинею. Наймичка чистила їх, пряла з них пряжу, виткала полотно і пошила собі з нього гарну сукню. У цій казці створено образ ідеальної дівчини, як її уявляв собі народ: вона хазяйновита, бережлива, скромна, ласкава, терпелива тощо.

Зовсім іншими рисами наділені в казках королі, принци, пани, багатії; наприклад, у казці «Гриф-птиця» синові селя-нина Гансу, чемному, доброму й розумному, протиставляється деспотичний, жорстокий і ненаситний король.

У збірці братів Грімм є казки різних видів: про тварин, чарівні і побутові.

Казки про тварин — «Кішка І мишка в дружбі», «Заєць і їжак», «Бременські вуличні музиканти», «Вовк і семеро ко-зенят* та інші — це дотепні, сповнені народного гумору твори. У них тварини розмовляють і діють по-людському, наділені людськими позитивними якостями і недоліками. Так, заєць із казки «Заєць і їжак» гордовитий і пихатий, як пан, з пре-зирством ставиться до скромного їжака. Але їжак розумніший, тому легко обдурив пана-зайця. Як відомо, цю казку на україн-ський лад переказав І. Франко («Коли ще звірі говорили»).

У чарівних казках братів Грімм герої з допомогою чарівни-ків або дивної сили предметів досягають щастя; коли ж у ЇХ долю втручаються злі сили (чарівники), вони стають нещас-ливими («Шість лебедів», «Попелюшка», «Шестеро увесь світ обійдуть», «Гензель : Гретель» та їн.).

€ в письменників і побутові казки — гумористичні й сатиричні. У деяких з цих казок вони висміюють попів, монахів, служителів релігії («Монах у тернику»), в інших викривають і засуджують загальнолюдські пороки: лінощі («Три ледарі»), глупоту («Розумна Ельза», «Дурень Ганс»), боягузтво («Семеро хоробрих»), неповагу до старших («Старий дід і вну-чок», «Невдячний син»). В інших своїх казках брати Грімм славлять розум людей, вихідців з простого народу. Так, у казці «Розумна дочка селянська» діє мудра дівчина, розумніша за самого короля. Подібний сюжет є і в російському та україн-ському фольклорі («Піди туди, не знаю куди» і «Мудра дів-чина», «Розумниця» та ін.).

У казках братів Грімм, як і в казках багатьох народів світу, поряд із фантастичними персонажами діють реальні, відтво-рено типові картини з життя народу, типові характери і вза-ємини між людьми. Виражено в них мрії народу про щасливе життя трудящих. Казки пройняті здоровою народною мораллю; сюжети їх цікаві, композиція чітка, правильні моральні висновки з їх змісту дітям зробити легко.

Казки братів Грімм мали великий вплив на творчість ба-гатьох письменників – романтикі в І половини XIX ст. Однією з ознак романтизму була увага до усної народної поезії. На основі фольклору розвивається в цей період жанр літературної казки (Гофман, Гауф, Топеліус, Андерсен)._-."_

Широко відома, наприклад, казка Ернеста-Тодора-

Під впливом братів Грімм написав свої казки німецький письменник-романтик Вільгелим Гауф (1802—1827), учитель, поет, автор кількох романів. Найкращі твори В. Гауфа — казки для дітей, які були надруковані у 1826—1828 рр. Крім сюже-тів німецьких народних казок, Гауф використав арабський фольклор («Про к а ліфа-лелеку», «Маленький Мук» та ін.), Захоплюють маленьких читачів казки «Карлик Ніс», «Маленький Мук», в яких головні дійові особи — діти бідняків, що зазнають страждань внаслідок соціальної несправедливості,