господарський устрій, занепадають поміщицькі "гнізда", розвиваються міста та підприємства, безземельні селяни та непристосовані до нових умов життя поміщики розгубилися. Низка соціальних потрясінь, що чекала на Росію початку ХХ ст., остаточно позбавляла від будь-яких сподівань на краще. Світ митця руйнувався на його очах. Звідси і ідеалізація начебто родинних стосунків між селянами та поміщиками за часів кріпосництва, ностальгія за минулим, і драматичність змалювання загибелі поміщицької Росії, і навмисний відхід у роки найтрагічніших соціальних подій (еміграції, Другої світової війни також) до зображення тільки теми кохання. У цьому нестабільному, швидкоплинному світі вічні цінності, порятунок І.О.Бунін знаходить тільки у внутрішньому світі людини. Тому велику увагу митець приділяє зображенню психології людських стосунків, поглибленню суб’єктивного та ліричного у своєму творчому доробку. Вагомим мотивом творів пізньої пори стає мотив пам’яті. Що згодом навіть набуває значення образу-символу.
Узагальнення вчителем специфічних рис реалізму ХХ ст.
Все це доводить, що проза реалістів початку ХХ ст. відрізняється концентруванням у змісті і формі. У реалістичних творах порушується послідовність дії, використовуються прийоми її "стиснення", значну роль відіграє підтекст, елементи символіки, імпресіонізму, метафоричність оповіді. Найвищих досягнень література ХХ ст. здобула у жанрах "малої" прози. Адже тепер навіть мить з життя людини відчувалася визначальною.
Однією з особливостей прози І.О.Буніна є її "фрагментарність". Сюжет у його творах складається іноді зовсім на незвичному для читача рівні: на рівні підтексту, на рівні наскрізних тем. Засвоєння способів сприйняття творів з такою незвичною сюжетною будовою відбувається під час складання опорного конспекту за індивідуальними повідомленнями учнів, що одержали за текстом оповідання "Антонівські яблука" випереджальні завдання.
Зі скількох частин складається оповідання? Чи здатні ви переказати фабулу твору (викласти низку подій, що лягли в його основу)? Ліричні чи епічні твори, зазвичай, таким чином відтворюють дійсність? На чому необхідно зосередити свою увагу: на описаних подіях чи на настрої, який відтворено у тексті? Який образ надає цілісність, завершеність цьому твору? Поясніть своє розуміння цієї символічної деталі.
Переказати фабулу неможливо. Провідний настрій твору – елегійний. Згадується колишнє життя, митець тужить за минулим. Це туга за стабільним, впевненим життям, яке поступово руйнується, зубожіє. Це розповідь про зміни погляду на життя з дитячих років до похилого віку людини. Завершується розповідь сумною нотою: на ліричного героя попереду чекає люта зима, самотність, невпевненість у майбутньому, а згодом сама смерть.
Динаміку життя, світогляду, настрою авторові дозволяють передати чотири розрізнених "мазка" з життя дрібномаєтних. В кожному епізоді змальовується осінь: спочатку як момент збирання багатого врожаю, радість від чого відчуває майже весь світ, згодом від цього світу залишається невеличкий острів – тітчина садиба, де він наче у себе вдома, з упорядкованим господарським устроєм, а невдовзі тільки виїзди у гості на полювання нагадують про колишні часи, та й з плином часу навіть ці поїздки вже не може дозволити собі колишній хазяїн країни.
Все згодом марніє, дрібніє, зубожіє. Туга та смуток за ідеалізованим, неповторним минулим концентрується у символічному образі запаху антонівських яблук, що неможливо ані втримати, ані зберегти. Графічне зображення цієї динаміки, можливо, допоможе учням засвоїти імпресіоністичну специфіку побудови сюжету твору, з’ясувати, що голов-ним героєм твору може стати відчуття, настрій, образ-переживання. Традиційно такі образи зображувалися тільки у ліриці. Мелодійність, ритмічність, багатство виражальних засобів прози І.О.Буніна наближають її до поезії, допомагають розкрити відтінки внутрішнього стану, відчуттів ліричного героя.
Учням пояснюється, що на уроці вони тільки мали можливість побачити специфічну побудову сюжету оповідання "Антонівські яблука", але всієї багатобарвної палітри художніх засобів на уроці навіть не почали розглядати через обмеженість навчального часу.
На етапі закріплення нових знань просимо учнів пригадати провідні теми творчості І.О.Буніна, пояснити, в чому полягає специфіка прози цього митця, представником якого різновиду реалістичної прози його можна вважати – філософсько-інтелектуальної чи психологічної.
Урок закінчуємо повідомленням домашнього завдання. Учні вдома повинні прочитати новелу І.О.Буніна "Легке дихання", визначити провідний пафос цього твору, пояснити сутність його фіналу, символіку назви, спробувати визначити особливості побудови сюжету. За словником літературознавчих термінів школярі повинні виписати означення фабули та сюжету, пояснити на прикладі цього твору, в чому полягає сутність кожного з них.
Учитель закінчує урок виразним читанням фрагменту з новели "Легке дихання" (до появи Ольги Мещерської в кабінеті начальниці гімназії). Читання першого абзацу спря-мовано на донесення відчуття холоду, самотності, що панують на цвинтарі. Учні повинні відчути, що вони волею письменника опинилися в царині Смерті. Улюблений І.О.Буніним прийом контрасту сприяє досягненню блискавичного ефекту саме в цій новелі: посеред цвинтаря, як спростування влади Смерті, на читача "дивляться" з мертвого, холодного
фарфорового медальйона "радісні, надзвичайно живі очі" героїні твору.
Після прочитання авторського опису Ольги потрібно спитати, якою ж красою ви-різнялася головна героїня, як ставиться автор до неї. Учні повинні збагнути природний характер цієї краси, пояснити, що завдяки прийому градації (ніхто так, як вона...; не ганьбили її краси ні... ні...), відсутності детального змалювання зовнішності дівчини автор захоплює читача її вродою, переконує в її винятковості.
Пошук відповіді на питання, навіщо письменник двічі акцентує увагу читача на обожнювальному ставленні до Ольги малечі гімназії, сприяє розумінню того, що краса героїні є втіленням чогось набагато більшого, ніж просто жіночої привабливості. Дітей обдурити неможливо: вони відчувають справжнє і красиве безпомилково. Це допоможе зрозуміти, що всі розмови про дівчину викликані були заздрістю, повним нерозумінням її природи, поведінки, внутрішнього стану.
Учні роблять висновок, що автор зумів перенести читацьке уявлення миттєво