утратив усе людське. Про революцію він перестав і думати.
***
Серед безлічі припущень про значення роману «Червоне і чорне» можна знайти версію, по якій Стендаль замаскував під таємними квітами два почуття, що вирують і володіють духом Жюльєна Сореля. Пристрасть – щиросердечний порив, моральна спрага, неприборканий, беззвітний потяг, і честолюбство – спрага чинів, слави, визнання, дія не по моральних переконаннях у прагненні до мети – ці два почуття бороли в Жюльєні, і кожне мало право володіти його душею. Автор розділив героя на двох частин, на двох Жюльєнів: жагучого і честолюбця. І обоє вони домоглися поставлених цілей: Жюльєн, схильний до природних почуттів, з відкритою душею, домігся любові пані де Реналь і був щасливий; в іншому випадку честолюбство і холоднокровність допомогли Жюльєну завоювати Матильду і положення у світі. Але щасливим від цього Жюльєн так і не став.
Література, використана в підготовці реферату:
Стендаль «Червоне і чорне». «Правда». М. – 1959
Я. Фрид «Стендаль: нарис життя і творчості». «Художня література». М.-1967
Жан Прев «Стендаль: досвід дослідження літературної майстерності і психології письменника». «Художня література» М.-1960
Б. Г. Реизов «Стендаль: художня творчість». «Художня література». Л.-1978