проблем, прогноз майбутнього розвитку. Це була методологія (філософії) пізнання та висвітлення етно(націє) генези з розвитком держави, світової цивілізації та культури.
Українські міністри Василь Панайко, Степан Томашівський та Осип Назарук всіма своїми силами підштовхували 1919 р. президента Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) до союзу з московським монархічним, шовіністичним генералом А.Денікіним, що тоді воював з УНР. Один з провідників українських соціалістів Іван Личко писав: "Боронь Боже нести в народ кличі українського націоналізму. Це бо спричинить братовбивство, перешкодить культурному поступові"236. Міністр освіти УНР соціаліст Іван Стешенко назвав журнал українських самостійників (М.Михновського) "Самостійну Україну" брехливою ганчіркою за те, то він назвав москвинів, поляків, євреїв, мадяр ворогами України. І.Стешенко назвав те брехнею, наклепом на московський народ, шовіністичним маренням.
Московщина віддячила своєму пахолкові тим, то таємно вбила його ЗІ липня 1918 року.
Похований на Байковому кладовищі у Києві,
