Дуже вразив мене і роман «Твоя зоря». Дійсно, поки є серед нас такі люди, як Кирило Заболотний, то є з кого брати приклад, є на кого рівнятись. І добре, коли перед людиною завжди сходитиме зоря, зоря чистоти, щирості, гуманізму.

Я впевнений, що Олесь Гончар був саме такою людиною, як його герої, вірною і відданою. Адже в усіх його творах — частинка його душі, яку він щедро подарував нам, читачам. Скільки б не пройшло років, а твори Олеся Гончара будуть актуальними, бо людяність, яку ці твори пробуджують у читачів, — вічна категорія, без якої не може існувати жоден народ.

ВОЛОДЬКА ЛОБОДА В НАШІ ДНІ

Є багато прикладів у літературі, коли образи художніх творів чітко розмежовуються на позитивні і негативні. Читаєш і думаєш: «От би так і в житті!» Тоді можна було б уникнути поганих людей, прогнозувати негативні обставини і обходити їх стороною. Але, на жаль, в житті значно складніше. Не відразу побачиш, хто є хто. Тому так часто мож-на потрапити в якусь халепу, товаришувати не з тими людьми.

Недавно я прочитав роман Олеся Гончара «Собор». Цей твір вразив мене своєю правдивістю. Розповідається в ньому про події епохи років шістдесятих, але і зараз роман актуальний. Він звучить застереженням і нам, і нашим нащадкам: «Люди, будьте людьми!»

Зараз відроджується багато храмів: будуються нові, реставруються вже існуючі. Але можна ж було їх і не руйнувати, якби наші поперед-ники думали про майбутнє. Безумовно, то була доба сталінізму; хто міг