КОРОТКИЙ ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ І. А. КОЧЕРГИ

6 жовтня 1881. У м. Носівці на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця народився Іван Антонович Кочерга.

1890—1899 Живе в м. Чернігові, де успішно закінчує місцеву гімназію.

1899—1903 Вчиться в Київському університеті на юридичному фа-культеті.

1904 Працює на посаді ревізора в Чернігівській контрольній палаті. У газеті «Черниговские губернские ведомос-ти» з'являються його перші театральні рецензії.

1910 Починає літературну діяльність. Пише російською мовою драматичний твір «Пісня в келиху».

1914 Переїжджає до Житомира, працює в робітничо-се-лянській інспекції. Продовжує драматургічну діяльність.

1925 Пише першу п'єсу українською мовою «Фея гіркого миг-далю».

1927 Створює історичну драму «Алмазне жорно».

1928 Пише комедію-феєрію «Марко в пеклі» — перший твір на сучасну тематику. Починає співробітничати в житомирській газеті «Робітник».

1930 Створює драматичну поему «Свіччине весілля».

1933—1938 Пише філософську комедію «Майстри часу», за яку на Всесоюзному конкурсі одержує третю премію. Пе-реїжджає до Києва. Бере активну участь у громадсь-кому житті, в діяльності Спілки письменників Ук-раїни, працює з творчою молоддю. Пише п'єси «Підеш — не вернешся», «Ім'я», «Вибір», п'єсу для дітей «Чорний вальс».

1939 За видатні заслуги в розвитку української літератури нагороджений орденом Трудового Червоного Прапо-ра.

1940 Пише комедію «Екзамен з анатомії», відзначену на Всесоюзному конкурсі.

1941 —1944 Перебуває в евакуації в Уфі. Працює в редакції журна-лу «Театр», а також у редакції газети «Література і мистецтво».

1944 Повертається до звільненого Києва. Пише драматич-ну поему «Ярослав Мудрий».

1946 Прем'єра «Ярослава Мудрого» у Харківському дер-жавному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Постановка удостоєна Державної премії СРСР.

1948 Нагороджений другим орденом Трудового Червоного Прапора. Створив останню свою п'єсу «Пророк».

1950 Присвоєно І. А. Кочерзі почесне звання заслуженого діяча мистецтв України.

1952 29 грудня Іван Антонович Кочерга помер. Похований на Байковому кладовищі в м. Києві.

ІСТОРИЧНА ОСНОВА П'ЄСИ «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ» ТА ІСТОРІЯ її НАПИСАННЯ

П'єсу І. А. Кочерги «Ярослав Мудрий» називають вершиною його творчості. В основу ЇЇ написання драматург використав історичні події XI ст. Саме в цей час князем Київської Русі був Ярослав Воло-димирович, якого в народі прозвали Мудрим. З багаторічного кня-зювання Ярослава І. Кочерга взяв лише невеличкий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли князь після тривалих воєн з удільни-ми князями і зовнішніми ворогами Русі міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до здійснення давно постав-леної мети — високо піднести культуру руської землі.

Ярослав — цікава і дуже суперечлива постать: жорстокий воїн і мудрий книголюб; творець першого зведення руських законів — «Руська правда» — і князь, який карав в усобній боротьбі навіть найближчих родичів, відомий політик і натхненний будівничий.

П'єса написана в 1944 році. Порушені в ній проблеми синівської любові до рідної землі, готовність перемогти будь—яких ворогів бать-ківщини були дуже актуальними для періоду Великої Вітчизняної війни. Мужність наших далеких предків, їх бойова доблесть були прикладом для воїнів, яким теж близькі слова Ярослава:

Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять червленії щити! То не дамо ж гнізда свого в обиду, Вперед, на бій за землю нашу рідну, За Київ наш, державний і святий!

«Ярослав Мудрий» у своїх глибинних основах народжений епохою Великої Вітчизняної війни, тим загостреним відчуттям величі націо-нальних історичних традицій, яке властиве мисленню й літературі тих часів»,— зазначає літературний критик Наталія Кузякіна.

«Коли я думаю про «Ярослава Мудрого», я згадую найвищі зраз-ки поетичної драматургії — Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого, Шіллера, Лесі Українки... П'єса Кочерги — проекція минулого в сучасне, а тільки такі твори на історичні теми живі і життєдайні»,— наголошував Максим Рильський,

Остаточний варіант п'єси написаний у 1946 році. І. А. Кочерга виділив у п'єсі п'ять дій, кожна з яких має свою назву і відповідає певному часові:

Дія І — «Сокіл» (1030 р.)

Дія II — «Закон і благодать» (1030 р.)

Дія III — «Квітневий сніг» (1032 р.)

Дія IV — «Каменщик і князь» (1032 р.) Дія V — Перша відміна «Гуслі і меч»

Друга відміна «Золота брама» (1036 р.)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА П'ЄСИ «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ»

За жанром «Ярослав Мудрий» — це історична драматична поема. У передмові до твору драматург вказав, що взяв за основу твору життя і діяльність Ярослава з 1030 по 1036 роки, крім однієї неточ-ності: на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової дочки Єлизавети з Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася значно пізніше, у 1044 році. Драматург мотивує це тим, щоб не розтягува-ти часу в драмі. Мають місце і деякі порушення обставин битви з печенігами під Києвом у 1036 році. За даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ, перебуваючи саме в цьому місті. Але ж це і є художній твір, в якому мають право на існування і історична достовірність, і художній вимисел.

Яка ж тема твору? Це показ синівської відданості батьківщині, полу-м'яної любові до рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола простих людей, які в жорстоких боях із різними напад-никами завжди відстоювали волю і незалежність своєї батьківщини.

У передмові до п'єси І. А. Кочерга визначає ідею поеми: «В цілому ж ідею поеми можна визначити як нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизни, шу-кання, в якому Ярославу допомагають не тільки друзі, але і ті, хто, як Микита,