Зміст

ст.

Вступ 3

Гі де Мопассан – геній новелли 5

1.1. Огляд творчості Гі де Мопассана 5

1.2. Останній період творчості. 12

1.3. Стиль де Мопассана 15

2. Фантастика та містика у творах Мопассана 19

2.1. «Орля» 20

Висновок 26

Список літератури 29

Вступ

Французький письменник. Народився 5 серпня 1850 у Трувіль-сюр-Арке (Нижня Сена). Утворення одержав у руанскому ліцеї, юність провів у Нормандії. У 1870 взяв участь у франко-пруській війні. Повернувши до цивільного життя, поступив на службу в Морське міністерство, потім у Міністерство народної освіти.

На початку творчого шляху відчував вплив Г.Флобера. Належав до Меданського кружка молодих письменників, що збиралися в заміському будинку Е.Золя в Медане, біля Парижа, і своя перша розповідь Пампушка (Boule de suif) віддав у виданий цією групою збірник Меданські вечори (Les Soirees de Mdan, 1880), куди ввійшли також новели Золя і Ж.К.Гюїсманса. Слідом за тим з'явилася величезна кількість розповідей у збірниках Заклад Тельє (La Maison Tellier, 1881), Місячне світло (Clair de lune, 1884), Сестри Рондоли (Soeurs Rondoli, 1884), Розповіді вальдшнепа (Contes de la bcasse, 1885), Казки й інші розповіді (Contes et nouvelles, 1885). Мопассан створив також кілька романів – Життя (Une Vie, 1883), Милий друг (Bel-Ami, 1885), Пьєр і Жан (Pierre et Jean, 1888) і Сильний як смерть (Fort comme la mort, 1889)[1.123].

За десять років літературної діяльності (1880–1890) Мопассан створив шістьох романів і близько 300 новел. З 1884 він почав страждати від нервових розладів, нав'язливих ідей і галюцинацій, що послужили сюжетом для новели Орля (Le Horla, 1887), що перегукується з творчістю Е.А.По. У 1891 Мопассана, що впав у повне божевілля, помістили в клініку в Парижеві, де він помер 6 липня 1893.

Відомий французький письменник-реаліст XIX століття Гі де Мопассан потрясало своїми новими розповідями, новелами, романами усю французьку громадськість, елітні шари суспільства.

Час, коли жив Мопассан, було для Франції досить благополучним, воно довелося на розквіт буржуазії. Ні для кого не секрет, що під благопристойною і благопристойною маскою представники вишуканих шарів суспільства ховали святенництво, лицемірство, загальну продажність, безсоромну погоню за наживою, авантюризм і розпуста. Як ніхто іншої, Мопассан знав життя вищого суспільства, круговорот пліток, безодню розгулів. У своїй творчості він навіть не намагався завуалювати проблеми (за винос яких на загальне обговорення його зненавиділа бульварна преса), — вони читаються прямим текстом.

Гі де Мопассан – геній новелли

1.1. Огляд творчості Гі де Мопассана

МОПАССАН| Гі, де| [Henri Rene Albert Guy de Maupassant, 1850-1893] - французький письменник. По батькові походив з дворянського роду, а по матері - з|із| вищої нормандської буржуазії. Дитинство М. провів в живописному куточку|розі,кутку| Нормандії на березі моря. Освіту|утворення| здобув в Руанском| ліцеї, до цього часу відносяться і перші літературні досліди М. (вірші). Його керівником в цій роботі був поет Луї Булье. Під час франко-пруської війни 1870 М. поступив|вчинив| на військову|воєнну| службу і брав участь в походах.

Післявоєнна криза, що сильно погіршила економічний стан дворянства, змусила|вимусила| М. переселитися в місто і поступити|вчинити| на службу як чиновник морського міністерства. З|із| 1873 Мопассан тісно зближується з|із| Г. Флобером (див.), котрий з цих пір стає його головним вчителем|учителем| і керівником. В кінці|у кінці,наприкінці| 70-х років М. входить в Меданский| гурток|гурток| Золя і вступає в спілкування з|із| широким письменницьким середовищем|середою|. З 1880 (рік появи "Пампушки") починається популярність М.

На початку 90-х рр. здоров'я М., давно вже спорчене надмірностями і підірване спадковістю, різко погіршується. 1 січня 1892 М. в припадку безумства робить замах на самогубство. Вмирає|помирає,умирає| в будинку|домі,хаті| божевільних.

М.-поэт мало відомий широкому читачу. Проте|тим не менше| цей період його творчості має велике значення і з погляду часу, який він охоплює, і з погляду закономірності розвитку письменника. Найбільш крупними|великими| творами|добутками| цього періоду є|з'являються,являються|: поема "Сільська Венера" (Venus rustique) і вірші "Стіна" (Le mur), "Завоювання" (Une conquete), "Кінець любові|кохання|" (Fin d’amour) і ін. Всі вони побудовані|споруджені| по одній схемі, показуючи неминучість загибелі в цьому світі всього прекрасного|чудового| і піднесеного. Об'єктивно вірші Мопассана були|з'являлися,являлися| даниною|даниною| традиціям дворянського романтизму, але|та| саме цієї своєю стороною вони входять як органічна частина|частка| в його творчість, містячи|утримуючи| в собі вже основне ідеологічне ядро останнього[2,34].

У цілому ряду|лаві,низці| ранніх новел М. - "Могила" (La tombe), "Лист, знайдений у|в,біля| утопленика" (Lettre, trouvee sur un noye), "Жаль" (Le regret) і ін. - підведена тони і ліризм дозволяють лише умовно говорити про подолання|здолання| віршованого жанру. Та ж тема характерна|вдача| і для цих новел: прагнення знайти ідеальний світ краса|врода| і неминучість його загибелі, неминучість краху|катастрофи| ідеалу. Ця тема показова для класової ідеології Мопассана. М. - представник деградуючого родового дворянства. Усунене від керівництва соціально-економічним життям, відірване від землі|грунту|, воно характеризується всіма специфічними рисами|межами| паразитуючого рантьє, пов'язаного з великим містом.

Ідеологія М. не може зрозуміти без урахування конкретно-історичних умов, в яких розвивалася його творчість. М.-художник склався в епоху, коли всі суперечності|протиріччя| капіталістичного устрою в процесі його переродження в свою вищу і останню стадію - імперіалізм - одержують|отримують| все більш і більш різке виявлення. Криза початку 70-х рр. дала сильний поштовх цьому процесу. Комуна 71 роки була грізним нагадуванням про ту силу, котра росла|зростала| в надрах капіталізму і йшла йому на зміну. Але|та| це не виключало проте|однак| його швидкого зростання|зросту|. Неухильне зростання|зріст| капіталізму і в той же