- проаналізувати нормативно-правову базу діяльності місцевих друкованих засобів масової інформації;

- з’ясувати технічні особливості створення народного часопису „Ходорівщина”;

- виокремити принципи діяльності народного часопису „Ходорівщина”.

Хронологічні рамки дослідження діяльності народного часопису „Ходорівщина” охоплюють час від утворення 8 травня 2001 р. часопису до січня 2007 р. Методологічною основою дипломної роботи стали наукові принципи та дослідницькі методи, що ґрунтуються на вимогах об’єктивного і всебічного аналізу процесів та явищ суспільного розвитку. Перш за все це принципи історизму, об’єктивності, системності. Предмет дослідження вимагав застосування таких методів: описового, порівняльного, кількісного.

Наукова новизна роботи полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення у фаховій літературі. Без всебічного і об’єктивного дослідження сучасного стану місцевої преси не можна відтворити цілісну картину функціонування системи журналістики. Актуальність даної теми зумовлюється також відсутністю ґрунтовних комплексних праць з розвитку місцевої преси.

1.1 Журналістика в системі соціальних інститутів

Слово „журналістика” багатозначне. Поняття „журналістика” з певною мірою умовності можна звести в такі рубрики:

Журналістика – це:

1) форма громадської та літературної діяльності по збиранню , обробці та поширенню інформації через канали масової комунікації, під якими розуміється передусім преса, радіомовлення, телебачення, інформаційні агентства, кіно, фото та ін.;

2) періодичні видання в цілому, а останнім часом і всі ЗМІ, включаючи електронні;

3) наукова дисципліна, що вивчає різноманітні проблеми даного фаху;

4) професія журналіста (простежується у висловах „займається журналістикою”, „навчається журналістики”) .

Отже, журналістика –це вид громадської діяльності щодо періодичного поширення соціальної інформації через канали масової комунікації (пресу, радіо, телебачення, кіно та ін.). [32, с.30]

Журналістика з точки зору загально громадських інтересів покликана виконувати життєво важливу для суспільства політичну функцію: сприяти громадській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу, протистояти руйнівним силам.

Коли ми намагаємося з’ясувати причини виникнення журналістики та історичні закономірності її розвитку, то повинні мати на увазі такі проблеми: початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Синкретизм форм. Усні і писемні форми загальнозначущої інформації, в тому числі ті, що забезпечують функціонування громадської думки. Технічні засоби фіксації і поширення. Пражурналістські явища. Умови і фактори їх появлення і зникнення. Технічні передумови і соціальні причини виникнення преси.

„Персональний журналізм” ХVІІ–початку ХІХ ст. У Європі. Формування політичної преси. Способи розповсюдження. Виникнення багатотиражних видань. „Товстий” журнал і газета середини ХІХ ст. Виникнення інформаційних агентств. Редакційні „гуртки”. Зміни в організації видання. Технічні винаходи 30-80-х рр. ХІХ ст. і розвиток преси. Формування масової і якісної журналістики з кінця ХІХ ст.

Виникнення радіо і розвиток радіомовлення у першій половині ХХ ст. Телебачення і формування сучасної системи журналістики. Стан і розвиток комунікативних засобів, що використовуються сучасною журналістикою. Утворення системи комунікацій та єдиного глобального комунікаційного простору. Проблема „інформаційної безпеки”.

Журналістика як вид громадсько-інформаційної діяльності ніколи не мала б своїх оригінальних рис, якби у неї не було свого над завдання у розподілі суспільної праці, тобто якби у неї не було своїх функцій. Функціональний підхід має справу лише із спрямованими, організованими системами. У даному випадку із системою журналістики.

Роджер Блюм у підручнику Вальтера фон Ла Роша „Вступ до практичної журналістики” та автор підручника „Теорія журналістики” А. Москаленко визначають такі функції журналістики (Див. Таблиця 1):

Роджер Блюм

„Вступ до практичної журналістики” | А. Москаленко

„Теорія журналістики”

1.Функція інформування.

Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середовища, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ. |

1.Організаторська функція.

Газета, телебачення, радіо є основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної справедливості

2.Функція артикуляції.

ЗМІ повинні надавати людям можливість висловлювати власну думку, виражати повно гласно їхні потреби, протести, їх радощі та турботи. | 2. Виховна функція.

Стрижневим елементом даної функції є формування у людей високої політичної культури і сучасного економічного мислення.

3. Функція соціалізації.

Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси належить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загально прийнятні у суспільстві, то ЗМІ таким чином | 3. Пропагандистська функція.

Вона зумовлена настійною необхідністю дохідливого роз’яснення практичних і теоретичних проблем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей.

4.Функція критики та контролю.

ЗМІ повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею інформації. |

4.Контрпропагандистська функція.

Зростання важливості цієї функції викликане передусім зовнішніми факторами, інформаційною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням „психологічних” атак на позиції незалежної України.

5. Функція кореляції.

Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого засобу масової інформації та його аудиторією у процесі погодження різних думок та точок зору. |

5. Соціологічна функція.

ЇЇ посилення виходить з об’єктивного фактору, що засоби масової інформації покликані за своєю природою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки.

6.Функція обслуговування.

ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо і телебачення, споживачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя. |

_________

7. Функція розважальна.

І снують дві концепції того, як ЗМІ можуть виконувати цю функцію. Перша - ЗМІ віддають перевагу передусім кожній темі, котра має розважальну цінність. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на політичну тематику, подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси виникло поняття infotaiment. |

_________

8. Функція реклами.

Реклама – це, без сумніву, також певний вид передачі інформації. Преса, радіо, телебачення реалізують свою інформаційно-пізнавальну функцію по-різному: шляхом передачі оперативної інформації про події, які мали місце, факти, явища, їх коментування, а також шляхом поширення базової інформації.