Закон функціонує не ізольовано, а у взаємодії з багатьма іншими правовими актами такими як Закон України „Про інформацію”, „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, „Про рекламу ” та ін.

Закон України „Про інформацію” закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності, визначає головні напрями і способи державної інформаційної політики, інформаційної діяльності.

Закон України „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначає порядок всебічного і об'єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації і захисту їх від монопольного впливу органів тієї чи іншої гілки державної влади або органів місцевого самоврядування, є складовою частиною законодавства України про інформацію.

У статті 1 цього Закону чітко вказується, що засіб масової інформації органу державної влади чи органу місцевого самоврядування - засіб масової інформації, засновником (співзасновником) якого є орган державної влади або орган місцевого самоврядування і який повністю або частково утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

Також у даному Законі згадується і про порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.

Закон України „ Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” визначає правові, економічні, організаційні засади державної підтримки засобів масової інформації та соціального захисту журналістів. Він визначає комунальний засіб масової інформації як аудіовізуальний чи друкований засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною адміністрацією як засновником (співзасновником) на базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема, інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади.

Для всебічного огляду нормативної бази діяльності журналістики необхідно звернутися до деяких визначених Україною міжнародно-правових документів.

Діяльність Ради Європи у галузі засобів масової інформації (Департамент з прав людини Ради Європи, Страсбург, 1993). Міжнародна робоча програма Ради Європи у галузі ЗМІ була прийнята у 1976р. Але ще до прийняття цієї програми було проведено багато міжурядових заходів, які були відповіддю на доповіді, рекомендації і резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Ці документи, так само, як і симпозіуми, організовані асамблеєю, свідчать про постійний інтерес з боку парламентаріїв до діяльності ЗМІ, які є „важливим інструментом демократії”.

З 1981р. міжурядова робоча комісія Ради Європи у галузі ЗМІ зосередилась у рамках її Департаменту з прав людини.

Керівний комітет із засобів масової інформації (CDMM). Комітет Міністрів Ради Європи доручив виконання робочої програми з засобів масової інформації Керівному комітету із ЗМІ, який складається з експертів, що їх призначили уряди країн – членів Ради Європи. У цій роботі також беруть участь Комісія Європейських співтовариств та представники Парламентської асамблеї Ради Європи. Крім того, Ватикан, Хорватія, Північна Рада Міністрів, організація „Аудіовізуал AVREKA ”, Асоціація комерційного телебачення Європи (АСТ) та Європейська теле та радіомовна спілка (EBU) мають компетенцію „спостерігача” у Комітеті.

Робота Керівного комітету з засобів масової інформації (CDMM) спрямована на розвиток співробітництва між країнами – членами Ради Європи у галузі ЗМІ з метою подальшого зміцнення свободи поглядів та інформації у плюралістичному демократичному суспільстві, а також вільного обміну інформацією та ідеями.

Керівному Комітету з засобів масової інформації (CDMM) доручено готувати європейські конференції міністрів щодо політики ЗМІ, які надають можливість уповноваженим міністрам обговорювати питання обопільного інтересу, розробляти директиви спільної політики стосовно основних проблем та закладати майбутні пріоритети європейського співробітництва у галузі ЗМІ в рамках Ради Європи.

2.1 Історія розвитку та організаційна структура народного часопису „Ходорівщина”

Характерними рисами громадянського суспільства є громадянська відповідальність та активність. З огляду на це важливі завдання покладаються на місцеву пресу, котра виконує в місцевих громадах інформаційну та інтеграційну функції. Місцева преса керується принципом відповідальності та захищає інтереси своїх читачів - членів певної громади. „Преса – це розум і серце нації розум, що думає за свою націю, обмірковує всі її справи, підказує ті чи інші рішення; серце, що відчуває за націю, б’ється в такт мільйонів сердець, що не вміли б – без журналістів – знайти для своїх почувань відповідних слів і висловів” – говорить Євген Онацький. [55, с. 2].

Найважливішою характеристикою якості місцевого інформаційного продукту є його достовірність, повнота і різнобічність. Тобто наближеність до об’єктивності. Саме такі риси притаманні народному часопису „Ходорівщина” – місцевій газеті міста Ходорова, Жидачівського району, Львівської області.

Народний часопис „Ходорівщина” – орган Ходорівської міської ради, заснований у 2001 році з метою широкого інформування населення міста Ходорова та округи про діяльність Ходорівської міської ради, громадських організацій, про події та заходи, що відбуваються у місті.

Газета створена завдяки наполегливим зусиллям міського голови Ходорова О.Коцовського; голів міських громадських організацій: „Просвіта” М.Вербовського; Союз Українок