1) атрибутивна інформація – інформація розуміється як атрибут матерії;

2) функціональна – існує на соціально свідомому рівні, є результатом спрямованої активності, результатом розвитку людської культури, її найважливіша форма.

М.Ф.Нечиталюк у книзі „Методологічні засади історико-журналістської науки” стверджує, що слово „інформація” в журналістиці має широке і вузьке значення . У широкому значенні – це всяке нове знання, що передається від одного суб’єкта до другого. У вузькому – це сукупність не коментованих повідомлень.[36, с. 24]

За словами Копиленка О. існує кілька підходів до аналізу інформації, зокрема статистичний і смисловий. У першому випадку головним є не стільки зміст фактів, скільки кількість сигналів, знаків.

Отже, ми переходимо безпосередньо до поняття „соціальна інформація”. Жодна людина не може набути необхідних їй знань про світ, спираючись лише на особистий досвід. Для всебічної орієнтації індивіду, колективу чи суспільству в цілому служать відомості, накопичені людством за його довгу історію, і ті відомості, що безперервно поповнюються сьогодні. Інформація, що виникає у процесі пізнання світу людьми, є соціальною.

Оскільки людина завжди має на собі „відбиток” суспільних умов життя, то і соціальна інформація відображає стосунки і уявлення, що побутують у суспільстві, його протиріччя і проблеми. Саме слово „соціальний” буквально означає „суспільний”. Люди, групи, класи посідають різне місце у матеріальному виробництві і суспільній структурі в цілому. Звідси і суттєві відмінності щодо інформації, що виникають між уявленнями тих чи інших соціальних прошарків.

Отже, соціальна інформація виникає у процесі соціальної діяльності, відображає факти з точки зору їх суспільного значення і служить для спілкування між людьми і досягнення ними своїх цілей, обумовлених їх соціальним становищем. [32, с. 44]

Соціальна інформація – це повідомлення передані людині будь-якою зрозумілою знаковою системою про процеси функціонування суспільства, все, що стосується цих процесів і може вплинути на них. [24, с. 56]

Зростаючі обсяги соціальної інформації зумовлені сьогодні прискореним ускладненням структури суспільства, соціальною активізацією широких верств населення, проявом у цьому процесі дедалі більшої кількості людських спільнот, сформованих для реалізації найрізноманітніших інтересів. Така інформація циркулює у величезних розмірах, пронизує наше життя, працю, побут, дозвілля, впливає на них, допомагаючи раціонально організувати суспільні процеси, керувати ними. Якраз вона за своєю природою найменшою мірою доступна математичним методам обробки й управління. А тим часом саме вона є важливою складовою наповнення всієї наявної системи соціальних інформаційних баз. Вивчення характеристик цієї інформації сприяє просуванню до освоєння якісних методів управління всією інформацією, у кінцевому підсумку – до глибокого самоусвідомлення всього соціального організму. .
Те, що ми називаємо соціальною інформацією, пов’язане з життям суспільства передусім своїм походженням і виділяється серед інших видів „несоціальної” інформації – фізичної, біологічної, геологічної і т. ін., пов’язане з явищами і процесами в живій і неживій природі.

Інформаційна діяльність – це суспільна і державна діяльність по задоволенню інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. [13, с.23]

Якщо ж розглядати інформаційну діяльність у політичній, економічній, духовній(культурній), екологічній, науково-технічній та інших сферах, то вона так чи інакше торкається соціальної сфери. А тому поділ на галузі інформації уявляється дещо умовним і штучним. З точки зору Москаленка, не можна соціальну інформацію звужувати лише до офіційно документованих або публічно оголошуваних відомостей про стан функціонування і розвитку соціальної сфери, її галузей: охорони здоро’вя, соціального забезпечення, житлово-комунального господарювання, побутового обслуговування тощо.

У широкому розумінні до соціальної інформації слід віднести всю, без винятку, сукупність повідомлень, які вийшли „з рук” людини. Це і науковий текст, присвячений аналізу хімічних сполук, і релігійна проповідь, і кінофільм, і газетна стаття, і лист у владні структури, і креслення, і анекдот.

Проте є істотна відмінність між статтею хіміка, робочими кресленнями, технічною інформацією, що фігурує у роботі механізмів і систем, створених людиною, з одного боку, і всіма іншими переліченими прикладами інформації з іншого.

Справа в тому, що інформація другого ряду – соціальна інформація у вузькому розумінні даного слова – пов’язана з життям суспільства не тільки своїм існуванням, але і самим своїм змістом (її підмет, присудок – завжди предмети соціальної дійсності або предмети, що так чи інакше безпосередньо стосуються соціальної дійсності), а також типом знакової системи, обраним для фіксування цього змісту (як правило, це рідна мова, яка використовується як загальний засіб спілкування). [32, с. 66]

Видатні науковці сучасності В.Здоровега та А.Москаленка у своїх підручниках відповідно „Теорія і методика журналістської творчості” і „Теорія журналістики” за предметом зображення подають різні класифікації інформації. Співставимо ці класифікації із Законом України „Про інформацію” (Див. Таблиця 3):

За класифікацією

А. Москаленка |

За класифікацією

В.Здоровеги | Відповідно

Закону України

„Про інформацію”

Масово-поширювальна | Масово-

розповсюджувальна | Масова

Статистична | Статистична | Статистична

Довідково-енциклопедична | Довідково-енциклопедична | Довідково-енциклопедична

Інформація про особу | Інформація про особу | Інформація про особу

______ |

Правова інформація |

Правова інформація

Інформація про діяльність служб органів державної влади. |

_______ | Інформація про діяльність органів місцевої влади

______ | _______ | Соціологічна

______ | _______ | Адміністративна

Таблиця 3 „Види інформації”

Закон України „Про інформацію”, та А.Москаленка визначають масову інформацію як публічно поширювану друковану та аудіовізуальну інформацію. Їхні погляди співпадають і щодо статистичної, довідково-енциклопедичної та інформації про особу. Подається наступне їх визначення:

- статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру - це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя