Зміст, документальне наповнення, цільова мета автора визначають проблему, напрямок, значення і характер публіцистичного виступу, його форму, тобто жанр. Хоча система жанрів періодичної преси передбачена науковцями, однак, останнім часом з’явилась думка про необов’язковість жанрової палітри, начебто, головне – глибоке проникнення в суть проблеми, її аналіз, концепція, прогноз, рекомендації. [43, с.64]

В науці про журналістику сьогодні спостерігається плюралізм думок, той чи інший дослідник створює власну теорію жанрів, часом, не звертаючи увагу, на установлену класифікацію. Так, Лысакова И.П. у книзі „Тип газеты и стиль публикации” пише про журналістику новин, оперативному коментуванні, репортерському розслідуванні, а також про публіцистику – аналітичній, художній (есе) і сатиричній (фейлетон, памфлет, пародія, сатирична репліка, сатиричний коментарій).[27, с. 24] А.А.Тертычный відносить до інформаційних жанрів замітку, звіт, інтерв’ю, інформаційну кореспонденцію, бліцопитування, запитання-відповідь, репортаж, некролог; до аналітичних відносить аналітичний звіт, кореспонденцію, інтерв’ю, розмову, коментарій, соціологічне резюме, анкету, моніторинг, рейтинг, рецензію, статтю, журналістське розслідування, огляд ЗМІ, прогноз, версію, експеримент, лист, рекомендацію, аналітичний прес-реліз; а до художньо-публіцистичного – фейлетон, памфлет, пародію, сатиричний коментарій, життєву історію, легенду, епіграф, анекдот, ігри. [43, с. 109-111]

Навіть така різноманітність думок є тільки на користь жанру – цій визначеній, яка володіє стійкими ознаками формі віддзеркалення соціальної дійсності, яка допомагає плідно працювати над матеріалом, відбором фактів. Кожний журналістський жанр відрізняється постійністю і стійкістю структурно-композиційних і стилістичних при знаків, має свій предмет.

В.В. Ворошилов у підручнику „Теория и практика массовой информации” стверджує, що в залежності від цілей впливу на читача, широти відображення реальності, глибини аналізу і широти ознайомлення, журналістські жанри традиційно розділяються на три види: інформаційний, аналітичний і художньо-публіцистичний.

До інформаційного жанру відносяться: новина, замітка, інтерв’ю, розмова, репліка, репортаж, звіт.

Всі інформаційні жанри об’єднані такими характеристиками як новизна і актуальність фактів і оперативна його подача. Спостерігання, експеримент, інтерв’ю – основні методи підготовки матеріалів в інформаційних жанрах.

Замітка – найпростіша форма оперативно-газетного повідомлення, в основі якого лежить оперативний, суспільно важливий факт. Вона характеризується новизною і лаконічністю. Позитивні і критичні замітки в газеті і журналі формуються у вигляді тематичних і політематичних хронікальних добірок, диференціюються за проблемно-тематичній ознаці: економічні, політичні, культурні, екологічні, спортивні, естетичні, кримінальні і т.д. найлаконічнішою формою замітки є хроніка або новина.

Звіт, який довший час існував в формі усних повідомлень, з появою газет перекочував на їх сторінки. Звіт – це інформаційне повідомлення про події, виражене словесно, а також про захід, на якому присутня визначена аудиторія. Особливості жанру полягають не тільки в оперативності, але й в детальному описі, повноті інформації, строгій послідовності. Точність – головна якісна характеристика звіту і для того, щоб забезпечити достовірність повідомлення, важливо перевірити цифри, факти, прізвища, про яких йдеться в матеріалі.

Інтерв’ю – це цікаві для суспільства відповіді конкретної особи (групи осіб) на запитання журналіста або розмова (коли журналіст не обмежуються лаконічними запитаннями, а сперечається із співрозмовником, коментує його відповіді). Як з жанром ми зустрічаємось з інтерв’ю-монологом, інтерв’ю-повідомленням, інтерв’ю-діалогом, інтерв’ю-полілогом, масовим інтерв’ю.

Репліка – відповідь опоненту при суперечці, висловлювання дійової особи, удар в боротьбі. [8, с. 214] В цьому жанрі реалізує своє право на відповідь в ЗМІ громадянин або організація, по відношенню до яких в засобах масової інформації розповсюдженні відомості, які не відповідають дійсності або порушують права і законні інтереси громадянина.

Репортаж розглядається також у двох планах – як збір, подача інформаційних матеріалів для друку, радіо і телебачення і як інформаційний жанр, який оперативно і яскраво повідомляє про події, ситуації, явища.

У порівняні з інформаційними жанрами, аналітичний ширші за фактичним матеріалом, масштабніші за думкою, за дослідженням життєво-важливих фактів. Аналітичні жанри відрізняються за предметом пізнання, відображенням об’єкта, конкретним призначенням, за масштабом висновків.

Одним із основних представників цієї групи жанрів є кореспонденція – жанр, в якому на конкретному матеріалі, взятому в порівняно невеликому обсязі, в аналітичному плані розробляється актуальна тема, вирішується певна проблема.

Важливим аналітичним жанром, який дозволяє змістовно, глибоко, науково трактувати проблеми соціальної дійсності, осмислювати їх є стаття. Стаття – масштабне розширення границь повідомлення, факти взяті із різних інформаційних ресурсів – особистих спостережень, зустрічей, виступів ЗМІ, листів в редакцію і т.д.

До особливого підвиду статті можна віднести публіцистичний коментарій, який дозволяє оперативно відгукнутись на різноманітні події, прокоментувати і оцінити їх. Коментарій – оперативний відгук або точка зору щодо подій, враження, які не претендують на вичерпну повноту аналізу, роздумів з приводу опублікованих раніше фактів.

Рецензія – аналітичний жанр, в якому критикується, дається оцінка художнього або наукового витвору, суспільно-політичної або технічної літератури. Театральних постановок, кінофільмів, телевізійних передач, художніх виставок, музичних концертів. Це – роздуми над прочитаним, почутим, побаченим. [42, с. 33-36]

Ще в ХІХ ст. слово „огляд” характеризував жанр, який мав за мету ознайомити читача з визначеними подіями. Тому образно „огляд” можна назвати „панорамою подій”. Огляди можуть бути внутрішніми і міжнародними, щотижневими, щомісячними, щорічними, інформаційними або аналітичними, а за проблематикою – політичними, економічними, сільськогосподарськими, літературними, газетними, телевізійними. Особливим підвидом оглядів є збірки листів, в яких висвітлюються читацькі думки.

Конкретний, документальний факт в художньо-публіцистичних жанрах, начебто, відходить на другий план, поступаючись враженням автора від факту, його оцінка, авторські думки. Основні представники тут нарис і замальовка, які відображають позитивні явища, а також сатиричні жанри фейлетон і памфлет.

У невеликій