в полі. У статті "Гармонія трьох начал" він писав: "Трудове виховання — це, образно кажучи, гар-монія трьох понять: треба, важко і прекрасно".
Важливу роль В.Сухомлинський відводить естетич-ному вихованню підростаючого покоління, вихованню красою. Він пропонує використовувати красу природи, красу слова, музики і живопису. Педагог має не тіль-ки навчити дитину знати і розуміти мистецтво, а й сфор-мувати в неї потребу милуватися природою і творами мистецтва, навчити творити прекрасне, насолоджува-тися прекрасним, створеним власними руками.
Значної уваги у своїй практичній діяльності і в тео-ретичних пошуках В.Сухомлинський надавав пробле-мі дитячого колективу. Новаторським можна вважати його положення про гармонію суспільних та індивіду-альних потреб у структурі особистості. Якщо в радянсь-кій педагогіці йшлося про підпорядкування особистих інтересів колективним, суспільним інтересам, то він вніс уточнення у це формулювання: не підпорядкування, а гармонія інтересів.
В.Сухомлинський вважав, що професія вчителя є особливою, близькою до науково-дослідної. Педагог має аналізувати факти, передбачати наслідки виховного впливу, інакше він перетвориться на ремісника.
Хороший педагог, на його думку, по-перше, пови-нен любити дітей, відчувати радість від спілкування з ними; по-друге, має добре знати свій предмет; по-тре-тє, добре знати педагогіку і психологію; по-четверте, досконало володіти методикою викладання навчального предмета.