Реферат на тему:

Моральне і національне виховання у досвіді педагогів і письменників Г. Сковороди, І. Котляревського, П.Куліша, Ю.Федьковича, В.Сухомлинського

Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — видат-ний український педагог, поет, мандрівний філософ, представник етико-гуманістичного напряму вітчизня-ного просвітництва. Навчався в Києво-Могилянській академії, поглиблював знання за кордоном. Повернув-шись на батьківщину, викладав піїтику в Переяславсь-кій семінарії, згодом — у Харківській колегії. Після звільнення з колегії Г. Сковорода до кінця життя за-лишався мандрівним філософом і вчителем.

Свої педагогічні погляди він виклав у діалогах, вір-шах, байках, притчах, листах. Проблемам виховання присвячено його притчі "Благодарний Еродій", "Убо-гий Жайворонок", "Байки Харківські". Вихідними і ви-значальними в системі педагогічних поглядів Сковороди є ідеї демократизму, гуманізму, народності та патріо-тизму. Ідеал людяності — мета всього його життя, а також і мета виховання. Г. Сковорода вважав, що у ви-хованні треба зважати не на соціальне становище ді-тей, а на їхню природу, нахили, інтереси, обдарован-ня. Будучи прихильником принципу народності у ви-хованні, він обстоював думку, що воно має відповіда-ти інтересам народу, живитися з народних джерел і збе-рігатися в житті кожного народу, висміював дворянсь-ко-аристократичне виховання, плазування перед усім іноземним. На його думку, мета виховання — підго-товка вільної людини, гармонійно розвиненої, щасливої, корисної для суспільства, людини, здатної жити і бо-ротися. Провідне місце у всебічному розвитку відводив розумовій освіті, яка допомагає людині пізнати себе, навколишній світ, суть щастя. Він обстоював рідну мову в школах, радив вивчати граматику, літературу, мате-матику, фізику, механіку, музику, філософію, медици-ну та інші науки. Особливу роль у всебічному розвит-кові особистості Сковорода відводив формуванню її мо-ральних якостей, зокрема таких, як любов до вітчиз-ни і праці, людяність, дружба, правдивість, чесність, скромність, сила волі, почуття людської гідності.

Значної уваги Г, Сковорода надавав фізичному ви-хованню людей, вважав, що вони мають бути "тілесно здорові". Фізичне виховання, згідно з ним, повинно починатися ще до народження дитини і полягати в здо-ровому способі життя батьків, у турботі про матір у пе-ріод вагітності й вигодовування дитини. Фізичному ви-хованню дітей сприяють праця, вправи, режим і від-починок, розваги, загартування організму. Він також дбав про естетичне виховання, яке має облагороджу-вати людей, допомагати їй у житті та праці. Засобами естетичного виховання повинні бути поезія, музика, на-родні пісні, краса природи, образотворче мистецтво.

Першими вихователями дитини Сковорода називав батьків. Зневажливо ставився до тих "напівбатьків" і "напівматерів", які передоручають виховання своїх дітей ін-шим, порівнював їх із зозулями, що підкидають яйця в чужі гнізда. Вирішальну роль у вихованні він відводив школі, вчителям. Обстоював думку, що школа має бути доступною для всіх, з безплатним навчанням, розробив низку дидактичних і методичних положень. Стверджу-вав, що усвідомлювати істину найкраще самостійно, че-рез власну активність. У процесі навчання треба врахо-вувати нахили і здібності дітей, їх вікові та індивідуаль-ні особливості. Він радив правильно дозувати навчаль-ний матеріал, викладати його доступно, ясно, точно, ви-користовувати наочність, пов'язувати теорію з практикою, навчання з життям. Високо цінував такі методи навчан-ня, як лекція, розповідь, розмова і бесіда. Цікавими є його думки про читання книжок і виписки з них.

У вихованні Г. Сковорода пропонував такі методи, як бесіда, роз'яснення, поради, приклади, радив вихо-вувати не тільки словом, а й ділом, переконанням, прив-чати дітей критично аналізувати свої вчинки, дотри-муватися суворого режиму, уникати надмірностей. Він належно оцінив працю вчителя, висував до нього ви-сокі вимоги, зокрема до його знань, благородства, лю-бові до дітей, до своєї справи. Вчитель повинен бути прикладом для інших в усьому, вміти володіти голо-сом, викладати "прилично, тихо й без крику".

Іван Петрович Котляревський (1769—1838) — пись-менник, педагог, громадський діяч. Мету виховання вба-чав у підготовці корисних батьківщині та народові гро-мадян, високоосвічених патріотів. Будучи попечителем Будинку для виховання дітей бідних дворян у Полта-ві, виявив себе як гуманіст і демократ. Прихильник гар-монійного і всебічного виховання підростаючого поко-ління, він пропагував гуманні його методи, надаючи пе-ревагу розповіді, бесіді, роз'ясненню, особистому при-кладу та авторитетові педагогів. Особливу увагу звер-тав на роль батьків у вихованні дітей, відповідальність за їх майбутнє. В "Енеїді" різко засудив батьків, які недбало виконують свої родинні обов'язки.

Пантелеймон Олександрович Куліш (1819—1897) — відомий український письменник, історик, фолькло-рист, педагог і громадський діяч. Великою його заслу-гою є вироблення українського правопису, відомого як "кулішівка". Для забезпечення унормованої єдності він запропонував спрощений правопис української мови, пристосований до найлегшої вимови слів (полтавсько-чигиринський діалект). П.Куліш також порушив пи-тання про необхідність українського підручника для вивчення "першої науки письменства". Написав україн-ську "Граматику", покликану виховувати в дітей лю-бов до рідного краю, до свого народу, його історії та культури. Він підібрав змістовні дидактичні тексти, що мали розвивати високі патріотичні почуття: оповідан-ня про славне минуле українського народу, відомості про видатних історичних осіб, уривки з пам'яток культури і фольклору. У численних працях П.Куліша чи-мало сильних національних експресій, уболівань за ми-нулим, нападок на яничарство та духовне вироджен-ня. Однак, засуджуючи безбатченків, він ніколи не цу-рався дружби з іншими народами.

Значну частину свого життя П. Куліш присвятив пе-рекладам українською мовою творів Гомера, Дайте Аліг'єрі, В. Гете, Г. Гейне, В. Шекспіра та інших видатних митців минулого, переклав Біблію.

Юрій Адальбертович Федькович (1834—1888) — ук-раїнський письменник і педагогічний діяч. Працював шкільним інспектором Вижницького повіту, домашнім учителем, написав підручники для початкової школи, науково-популярні книги для народу. Він розробив план реорганізації системи освіти на Буковині, обстоював рів-ні права на освіту для чоловіків