Висновок

Гофман мав універсальні здібності в різних сферах мистецтва. Він був автором першої німецької романтичної опери, диригентом, професійним музичним критиком, театральним де куратором, письменником, музикантом, блискучим юристом, графіком. Дивовижно не те, як різноманітні здібності могла уособлювати одна людина, а як у кожній галузі Гофман виявляв високий професіоналізм. У німецькому романтизмі не було митця більш складного й суперечливого і, разом з тим, більш своєрідного й самобутнього, ніж Гофман. Вся незвичайна, на перший погляд, безладна й дивна поетична система Гофмана, з її подвійністю й розірваністю змісту й форми, змішуванням фантастичного і реального, що сприймалось як свавілля автора, приховує в собі глибокий внутрішній зв'язок з німецькою дійсністю, сповненою гострих і болісних протиріч і з суперечливими муками зовнішньої й духовної біографії самого письменника. Він писав у найпохмуріший і найважчий час німецької історії, коли більшість європейських країн охопила політична й церковна реакція, а Германія була роздробленою.

Гофман підводить підсумки німецькому романтизму, є найповнішим виразником кращих його прагнень, яким вів надав небувалої доти яскравості й певності. У творчості Гофмана, найсуб'єктивнішого письменника, котрий перетворив кожну свою сторінку на палку особисту сповідь, зіштовхнулись у перешкоду єдиноборстві велична, але самотня у своїх думках душа поета, що потребувала правди, свободи, краси від жорстокого погано влаштованого світу, в якому панує соціальна кривда, в якому все прекрасне і добре приречене на загибель або на злиденне безпритульне існування. Основний для всього романтизму конфлікт — розлад між мрією і дійсністю — набуває у Гофмана безвихідного, трагічного характеру. Основна тема його творчості — тема взаємовідносин мистецтва та життя.

Свій світогляд Гофман послідовно відтворює в довгій низці незрівнянних у своєму роді фантастичних повістей і казок, у яких він поєднує все найпрекрасніше, що створили народи упродовж всіх століть, з особистим вимислом, то похмурим і хворобливим, то смутно зворушливим, але найчастіше граціозно веселим і пустотливо глузливим. Вій уміє зацікавити і дорослого читача цією строкатою фантастикою, і робить це за допомогою поєднання природного з повсякденним і навіть вульгарним: у нього примари приймають шлункові краплі, феї пригощаються кавою, чаклунки торгують яблуками й пиріжками, герцоги та графи овочевого царства нарізаються зірочками і їх кладуть у суп і т.д.

Надзвичайна проза німецького життя є сіреньким тлом, на якому яскраво виграють барви його фантастики. Як психолог Гофман обрав для себе галузь невизначених почуттів, неясних прагнень, незвичайних відчуттів, магнетичних, впливів, усього страшного. І болісно зворушливого; марення, галюцинація, безпричинний страх, утрата душевної рівноваги — улюблені мотиви його тонких психологічних етюдів. Як новеліст, історик і етнограф, він чудово відтворює епоху Реформації і XVII століття; італійські звичаї і природу описує так, начебто десятки років прожив в Італії. Але, вірний життю в подробицях, він завжди перетворює його та строкату казку. Інший темний бік поезії Гофмана — його прагнення сповнювати читача жахом, змушувати його вірити в існування якихось похмурих сил. Таким чином, крізь усю творчість Гофмана проходять два потоки фантастики. З одного боку, радісна, барвиста фантастика, що завжди давала насолоду дітям та дорослим, і могла надихнути таких композиторів, як Вагнер, Чайковський, Шуман («Лускунчик», «Чуже дитя», «Королівська наречена»), на дивні їх творіння. З іншого боку,— фантастика кошмарів і страхіть, всіляких видів божевілля як художнього втілення «нічного боку» душі й суспільного життя людей, якими володіють темні, страшні сили («Еліксир диявола», «Піщана людина», «Майорат»).

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. Берковський Н.Я. Романтизм у Німеччині. - М., 1974. - С.463-537.

2. Історія німецької літератури / За ред. Меньшикова А.С. - М., 1988.

3. Из новой литературы о Гофмане. (Рош Р.) // Новый мир. 1929. N11. - С.221-226

4. Літературна енциклопедія. - К., 1989.

5. Літературна теорія німецького романтизму. - М., 1934.

6. Кокорин О. О художественном мастерстве Э.Т.А. Гофмана: Роман "Записки кота Мурра" // Из истории западноевропейской литературы XVII-XX вв. - М., 1957.

7. Тертерян И.А. Романтизм // Історія всесвітньої літератури. - Т.6. - М.: Наука, 1989. - С.15-27.

8. Тураєв С.В. Німецька література // Історія всесвітньої літератури в 9-ти тт. - Т.6. - М.: Наука, 1989. - С.51-55.

9. Художній світ Е.Т.А.Гофмана. - М.: Наука, 1982. - 292 с.

10. Українська та зарубіжна культура / За ред. Козири І.М. - К., 2000.