План

Життя і творчий шлях А. Чайковського

А. Чайковський у Коломиї.

Чайковські у спогадах сучасників та переказах.

Хронологія життя і літературної діяльності Андрія Чайковського

1857, 15 травня — у Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця народився Андрій Якович Чайковський.

1850-і-1860-і рр. — після смерті батька переїхав у с. Гординя (біля Самбора), мешкав у бабусі.—

початкову освіту здобув під наглядом учителя церковної школи с. Гордині Теодора Присташа.

з 1869 — проживає в Самборі.

1869 — Андрій став учнем Самбірської гімназії (до вступу в гімназію його підготував Войцік Панек).

1870, 26 січня — отримав свідоцтво за перший клас.

1872 — у третьому класі гімназії став учасником таємного гуртка.

1875, січень — зустріч з Іваном Франком.

1877 — у восьмому класі гімназії став головою таємного гуртка "Студентська Громада".

1877, 30 січня — закінчив гімназію, отримав свідоцтво за восьмий клас.

1877 — вступив на філософський факультет Львівського університету, через нестатки залишив його і пішов до війська.

1878 — продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету, очолив студентську організацію "Дружній лихвар".

1880 — навчався в університеті і підробляв у "Просвіті".

1882 — Чайковського мобілізували в австрійську армію для придушення герцеговинсько-боснійського визвольного руху.—

переїхав у м. Бережани на Тернопільщині, де працював адвокатом.

1884 — склав іспит і став адвокатом-оборонцем у карних справах.

1885 — початок плідної літературної праці; вихід у світ перших літературних творів "Вуйко", "Образ гонору", "Олюнька".

1886 — поява творів "В чужім гнізді", "Моя перша любов", "Бразильський гаразд", "Не піддавайся біді".

1887 — поява творів "Курателя", "Рекрут".

1890 — у Бережанах відкрив приватну адвокатську канцелярію.

1892 — у газеті "Діло" надруковано "Спомини з-перед десяти літ".

1895, 16 лютого — познайомився з Осипом Маковеєм.

1895, 26 березня — Іван Франко в листі привітав Андрія Чайковського з "літературним успіхом на писательськім полі".

1896 — невідомий священик під криптонімом Ю. Д. звинуватив Чайковського, що він у своїх творах "Олюнька", "В чужім гнізді" очорнив українське духовенство, на що письменник відповів словами ранньохристиянського богослова і філософа Блаженного Августина: "Коли правда є скандалом, то нехай буде скандал". 1902 — вихід у світ автобіографічної повісті "Своїми силами".

1906 — став членом антиалкогольного товариства "Відродження", пропагував тверезий спосіб життя.

1907 — український письменник Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського написав: "...я поклонник Вашої музи".

1907 — вийшла повість "За сестрою".

1914 — повернувся до Самбора, де цього ж року з намови москвофілів

його заарештували і посадили до в'язниці.

1914 — звільнений з ув'язнення, отримав роботу адвоката.

1918, 1 листопада — 1919, 13 травня — працював самбірським повітовим комісаром (старостою) ЗУНР.

1919, травень — з сім'єю переїхав на постійне місце проживання в Коломию.

1920 — українська громада в м. Коломиї надала письменнику помешкання в Народному домі.

з 1924 — голова Товариства письменників і журналістів у Львові.

1927, жовтень — листувався з професором Іваном Огієнком.

1928, 21 грудня — у Львові Товариство письменників і журналістів вшанувало 40-ліття громадської праці і літературної діяльності Андрія Чайковського.

1929, 2 березня — урочистий вечір з нагоди 40-річчя літературної діяльності Андрія Чайковського в Коломиї.

1929 — у Коломиї видано виступ Дмитра Николишина "Андрій Чайковський. Ювилейний реферат".

1930 — видав книгу спогадів з часів боротьби за українську державність "Чорні рядки".

1934, 19 січня — у м. Львові Андрієві Чайковському зроблено операцію.

1934, 17 вересня — родина Чайковських відсвяткувала золоте весілля Андрія та Наталії.

1935, 2 червня — після тривалої хвороби на 78 році життя в Коломиї помер Андрій Чайковський.

1935, 4 червня — поховано Андрія Чайковського на коломийському цвинтарі поблизу церкви Благовіщення.

1958 — уперше за роки Радянської влади львівське видавництво "Каменяр" видало збірку творів Андрія Чайковського "За сестрою" (післямова Ю. Мельничука).

1966 — видавництво "Каменяр" здійснило нове видання творів А. Чайковського під назвою "Олюнька".

1992 — видавництво "Червона калина" у Львові започаткувало вихід у світ восьмитомного зібрання творів Андрія Чайковського, видано п'ять томів.

1994 — у день Незалежності у м. Самборі на Львівщині відкрито пам'ятник Андрієві Чайковському (автори — львівський скульптор Петро Дзиндра, архітектор Олесь Ярема, каменотес Степан Одноліт).

1994 — створено Львівський фонд Андрія Чайковського, голова фонду — Богдан Якимович.

Вступ

На карті літературного неба з'явилась ще одна маленька зоря — місто Коломия, осяяне славою Андрія Чайковського. Світилась вона впевнено і довго. Світить і тепер — крізь час і простір. Здавалося б, минуло... А залишилось щось особливе — пам'ять. Відкинувши величні та скороминущі події з життя цієї непересічної людини, бачимо його душу, його біль і переживання. Адже Андрій Чайковський — не просто Людина. Він — яскрава зірка, приклад для інших. Приклад людяності, високого духовного лету і дару від Бога.

Мало є таких досліджень, які б сміливо і справді зірково висвітлили життя видатної людини насамперед як особистості, а вже потім — як митця, діяча літератури, творителя текстів. Олі Мандзюк удалося це зробити в своїй дослідницькій роботі, представленій на розсуд журі конкурсу "Славетні українці". Творчий підхід і володіння достатньою кількістю матеріалу зробили цю працю кращою серед кращих. То велике вміння розкодувати характер письменника, подати його людські риси через біографічні події, подивитись по-новому на вже досліджені речі.

На небесному обширі народжуються сузір'я — суцвіття зодіакального циклу, за яким земні обивателі пророкують собі долю, сподіваються на удачу, визначають, яким шляхом іти далі. Однією з тих численних зірочок є Коломия, а її світлом — Андрій Чайковський.

Якщо ви одного разу вийдете під склепіння вечірнього неба, побачите там найменшу зірочку в