З листа (13 серпня 1890 р.) О.Огоновського до О.Бар-вінського бачимо, що деякі рукописи О.Барвінського він пересилав Ю.Целевичу, а той відписував, що «на все го-диться, що все зовсім добре». Тоді сам О.Огоновський їх читав, редагував і готував до друку, час від часу вимагаю-чи від автора деяких уточнень, як ось: «На стор. 191 го-вориться про кількократне реєстроване козаків. Яке було воно? І коли відбулось? В попередній частині сказано, що русинам, принявшим унію, призволено придержуватись «церковних обрядів». Треба додати: «і звичаїв» (14 серп-ня 1890 р.). В іншому листі (20 серпня 1890 р.) О. Огонов-ський, схвалюючи змістовний бік рукопису, пише, що «тіль-ки стилістично треба працю подекуди вигладити». Лист від 27 червня 1891 р. розкриває нам складність боротьби у Львівському університеті за українські кафедри. О. Ого-новський повідомляє, що 20 листопада 1880 р. 76 слухачів подали до сенату петицію «про виєднане кафедри руської гісториї». Сенат ніби не заперечив, але й не дав дозволу, оскільки «не поставлено би внеску про створене катедри гісториі польської на Львівськім університеті». 28 липня 1881 р. сенат відповів студентам, що тепер «до згаданої петиції прихилити ся не може». З листа також довідуємо-ся, що О. Огоновський збирав матеріали про родину Барвінськиа:, захоплювався Промовами посла О. Барвінського в сенаті, зокрема його виступом «в справі голодовій». Як бачимо з іншого листа (26 жовтня 1891 р.), між О. Огоновським і С. Смаль-Стоцьким були певні тертя, однак, як пише О. Огоновський, «я більше підніс добрі, ніж слабі сторони». 8 липня 1893 р. О. Ого-новський повідомляє О. Барвінського про засідання філо-логічної секції, де йшлося про «ковані слова і москалізми в нашій мові».
10 травня 1894 р. О. Барвінський пише з Відня до О. Огоновського, що переслав йому книгу О. боннського «Парубочий вік Шевченка», просить організувати на неї ре-цензію та обговорити книжку на секції НТШ. 16 травня 1894 р. О. Огоновський повідомляє, що читає й готує до друку розвідку О. Кониського «Парубочий вік Шевченка»; про цю річ доповість на засіданні філологічної секції НТШ.
О.Огоновський писав у справах видавничих, гімназій-них та діяльності товариства «Просвіта» до Т.Грушкевича, М.Бучинського, Є.Желехівського, В. Навроцького, В. Ільницького. Наприклад, у листі від 16 травня 1878 р. до Є. Желехівського О. Огоновський дякує за поради та зауваги про видання «Просвіти» у Львові. Водночас