РЕФЕРАТ

на тему:

„Пісня про Роланда”

План

Вступ.

1. „Пісня про Роланда” – визначний твір епохи Середньовіччя.

2. Час виникнення поеми.

3. Епічний сюжет оповіді.

Використана література.

До числа чудових пам'ятників середньовічної літератури відноситься епічна оповідь французького народу - "Пісня про Роланда". Незначний історичний факт ліг в основу цієї героїчної епопеї і з часом, збагативши рядом пізніших подій, допоміг широкому розповсюдженню оповідей про Роланда, про війни Карла Великого в багатьох літературах Західної Європи.

У "Пісні про Роланда" виразно виражена ідеологія феодального суспільства, в якому вірне служіння васала своєму сюзерену було недоторкуючим законом, а порушення його вважалося зрадою. Проте риси мужньої стійкості, військової доблесті, безкорисливої дружби і вдумливого відношення до того, що відбувається не одержали в поемі, як і в чудовому пам'ятнику творчості російського народу "Слово про полк Ігореве", станово-феодальної приуроченості; навпаки, ці переконливі властивості доблесних захисників батьківщини - воєначальників-перів і їх васалів, сприймалися як типові, загальнонародні. Ще більшою мірою визнанню і співчуттю з боку широких народних мас сприяли думки про захист вітчизни, про ганьбу і небезпеку поразки, які червоною ниткою проходять через всю поему.

Феодальне суспільство з його різкою класовою боротьбою диференціацією, з своєрідним пафосом станової рицарської героїки і рисами християнської релігійності викликало до життя десятки епічних оповідей. Саме у Франції, де феодальні відносини склалися в класичній формі, виникло таке велике число героїчних поем. Різні по темі, об'єму і формі, ці поеми далеко не в рівній мірі відображали широкі народні інтереси. Деякі з них розказували про криваві міжособистості, про мстивих і користолюбних баронів-загарбників, які визнавали за єдиний закон право сильного і основою своєї моралі вважали насильство і свавілля; переконливим прикладом такого роду поем є поема "Рауль де Камбре". Особистий інтерес переважав в цих творах, і вірне служіння сюзерену і державі втрачало обов'язковий характер для "невірних баронів". У інших епопеях тема вірності домінувала, і доля зрадника, зрадника батьківщини і порушника васальної клятви приводила його до відплати і сумного кінця. Найвиразніше ця тема розроблена в поемах, що оповідають про війни Карла Великого, і, особливо, в "Пісні про Роланда".

Дійсні події VIII століття склали ядро "Пісні про Роланда". У 778 році в Піренеях на війська Карла Великого, які поверталися з іспанського походу, зробили напад баски. У кровопролитній битві були знищені кращі полиці, загальної долі, за словами наближеного біографа Карла Ейнхарда, не уникнули і кращі полководці. У "Життєписі Карла Великого" цього автора мовиться: "У битві цій убиті Еггихард, королівський стольник, Ансельм, пфальцграф і Хруодланд (тобто Роланд.), начальник Бретонської марки". Приватний епізод битви з басками, єдиновірцями французів (франків), піддався значному переосмисленню: замість басків з'явилися грізні араби-мусульмани, що захопили значні простори в Іспанії і вже не раз вторгалися в межі Франції. Поразка при Ронсевале не зганьбила французів, а лише сприяло виявленню їх хоробрості, уміння стояти на смерть, захищаючи свою батьківщину і прикриваючи тил головних сил, що відходять. Історичний намісник Бретонської марки став головним персонажем епічної оповіді - Роландом, його зіткнення з вітчимом Гвенелоном і зрада останнього стали основою сюжету. З'явилися і нові подробиці, що характеризуючі ворогують лагері і їх полководців. Історичному Карлу Великому протиставив цар сарацина Марсилій, особа вигадана. Змістилися в часі і просторі події і їх учасники: хрестові походи XI століття додали нове ідейне забарвлення всій поемі в цілому. Хоча історична достовірність в "Пісні про Роланда" не дотримана, проте риси далекого минулого знайшли в ній своє поетичне осмислення.

Час виникнення поеми, її походження, можливе авторство - всі ці питання викликають дотепер розбіжності і не одержали остаточного рішення. Достовірно відомо, що події VII сторіччя, про яких мовиться, разом з пізнішими, в "Пісні про Роланда", були записані в XII столітті, коли церковна монополія на писемність дещо ослабіла і світські тексти одержали відомі права на існування разом з рукописами релігійного змісту. Цілком можливо, що до першої писемності редакція "Пісня про Роланда" існувала в ізустній передачі; жонглер-виконавець зовсім не потребував рукописного тексту: у IX - X століттях оповідь про Роланда ще з полюванням слухали і виспівували! Популярність оповіді допомагала залученню нових персонажів і виникненню нових сюжетних ситуацій. Розширення об'єму невеликого спочатку твору не могло задовольнити цікавого слухача; так, крім "Пісні про Роланда", виникли нові поеми циклічного характеру, де містився цілий ряд подробиць і доповнень як відносно головного героя, так і інших дійових осіб.

Разом з питанням про час виникнення епічної поеми завжди встає інший - про місце її походження і можливого автора. Якщо згодитися з думкою, що "Пісня про Роланда" народилася в безпосередньому зв'язку з далекими подіями, які в ній відображені, то тоді авторська проблема сильно ускладнюється; адже первинне зародження оповіді можна пов'язати з народною творчістю, де доводиться мати справу вже не з одним, а з багатьма творцями поеми, а також співаками, які ізустно її передавали. Непрямим підтвердженням цього може служити розповідь англійського літописця Вільгельма Мальмсберійського про норманнів, які прибули з Франції і, беручи участь в битві проти англо-саксів при Гастінгсе, співали "кантилени Роланда", "щоб приклад цього чоловіка надихнув воїнів". Цінність цього свідоцтва літописця, що писав не пізніше за 1125 рік, не можна зменшити. Залишається невирішеною суперечка про автора рукописного тексту. Найстародавніший рукопис - оксфордський, відноситься приблизно до 1170 року і дійшла