Постараємося визначити, які міфологічні архетипи можуть бути виявлені при дослідженні особливостей поетики "готичного" роману. На наш погляд, цей жанр заснований на тотем міфологічних поданнях. Ними, як представляється, і обумовлені ті ознаки місця дії, про які йшла мова вище. У чому полягають особливості хронотопа "готичного" роману? Художній простір у ньому організовано місцем перебування родини - родовим замком, особняком. Але подібний тісний взаємозв'язок долі декількох поколінь людей, зв'язаних між собою, з територією їхнього перебування є однієї з істотних складових тотемических міфів. Пошлемося на спостереження авторів робіт про міфологію. З погляду А. Косарева, ідея невіддільності людини від простору його роду становить "головний пафос тотемізму" [20, 33]. Д. П. Паншина пише про те, що "невыделенность суб'єкта, героя з миру міфологічного - одна з найважливіших рис міфологічного світосприймання [29, 101]. Однієї зі складових такої злитості є впевненість у сопричастии між людьми певного клану і їхньою родовою територією. Сама територія роду випромінює для нього сили, оберігає його від усіляких негод. Про цьому докладно писав Л. Леви-Брюль. підкреслюючи зв'язок подібної оцінки простору з тотемическими поданнями: "Це "споріднення по місцевості", це сопричастие між певним куточком землі й живучими в ньому людськими й іншими істотами особливо проявляється, коли справа йде про так званих тотемических центри" |22, 303]. На підставі цих спостережень учений прийшов до наступного висновку: "Тотем має не тільки міфічні й історичні, але й локальні зв'язки, тобто він пов'язаний з певною площею племінної території. Сопричастие це член клану "повинен зберігати й передавати в спадщину"[22, 304-305]. Про те, що подання про місцевості, на якій проживає плем'я, є складової тих тотемических міфів, у які присвячувався кожний у момент ініціації і які зберігалися як мають особливе сакральне для всього племені значення, писав і Б. Маліновський. Ці подання про місцевості поширювалися й на міжплемінні зв'язки. Так, приміром, переконаність у солричастии між плем'ям і простором його тотема впливала на правовий відносини, які встановлювалися між окремими племенами. "У сполученні з переконанням, що тільки загальне походження й ніколи, що відбувся тут вихід, предків з-під землі дають повне право на цю землю, - писав Б. Маліновський, - міф про походження в буквальному значенні є правовою вірчою грамотою громади. Тому навіть коли люди якоїсь громади зазнавали поразки в боротьбі з ворожими сусідами й виганяли зі своєї землі, після закінчення деякого часу, або ж після церемонії висновку миру, їм завжди дозволялося повернутися на своє первісне місце проживання, відновити село й знову обробляти свої городи" 25, 114).
Специфічно й художній час в "готичному" романі. Воно має гранично розширений характер - крапкою відліку в цьому жанрі є події, случившиеся в далекому від сучасної оповідачеві й читачеві (людям Нового часу) епохи часу - Середньовіччя. Потім повідомляється про наступного посла його етапах життя роду, доля представників якого так чи інакше обумовлена тим, що відбулося в минулому. Тобто мова йде про історію роду, що становитить свого роду цикл: про скільки б покоління не йшла мова, оповідання про вони увесь час повертається до тому самому події, що мала місце в давній давнині, тому що вс
