Чи правду кривді подолати?

Відповідь – єдина: ніколи!

Звідки така переконаність, віра в нездоланність Вітчизни?

Бо партія біля керма

Стоїть, радянські вільні люди!

Саме в цій монолітній згуртованості радянського народу під проводом мудрого керманича – Комуністичної партії – запорука всіх наших перемог.

Непохитну впевненість в перемозі радянського народу поет висловлює в останньому рядку поеми –

Та сонце устає – на Сході!

Як неминучий світанок після ночі, так і перемога буде нашою. І прийде вона зі Сходу, з радянської землі. Ніяка зловорожа сила не подолає народу, в якого славетне минуле, героїчне сучасне і сонцесяйне майбутнє. Так можна визначити основну ідею поеми.

Глибокий патріотичний зміст “Слова...” втілений у досконалу художню форму. Як і більшість творів Рильського, ця поема захоплює нас красою думки і почуття. Поет живописує словом, беручи зі своєї мистецької палітри найтонші барви та відтінки. Завдяки його умінню це майстерно робити, ніби живу бачимо Вітчизну-матір, її великих синів та дочок, чуємо її слово-пісню.

Патетичного звучання твору поет досягає розмаїтою лексикою: слов’янізмами: благословен, цілюща (вода), віщий (птах), благовісне (сонце); короткими формами прикметників: славен, зелен, властен; тавтологічними висловами, навіяними народною поезією: рута-м’ята, роси-сльози, злото-серебро. Він і сам творить повноправні епітети-неологізми: громовузкими словами, ріки ясноводі.

Органічно вплітає поет у барвисту мережу своєї мови деякі мотиви та образні звороти з давньоруської поеми “Слово о полку Ігоревім”. Дух нашого народу невмирущий, ворог не годен порвати “золоту струну” його волі, вбити “дух Боянів” – дух патріотизму і національної гордості.

Поему пронизує ліричний струмінь, вона сповнена емоцій – то задушевно-ліричних, то по- ораторському піднесених. Переможним акордом закінчується поема: “Встає народ, гудуть мости, рокочуть ріки ясно воді!...”

Високою майстерністю позначена звукова організація твору. У поемі точні повнозвучні рими: бездонна – Херсона – лона, благовісне – пісне – висне, благословен – клен – знамен, Боянів – туманів – Канів. Мелодійної виразності мови досягає поет з допомогою асонансів та алітерації. Для прикладу розгляньмо першу строфу. Часто повторювані голосні о та и роблять мову дзвінкою, співучою, приголосний л створює враження м'якості, плавності, адже йдеться про красу рідної землі, яка “прослалась килимами”. Але вона скроплена гіркими сльозами генія. Тому-то звук с насторожує, а р, який під кінець строфи дає про себе владніше знати, підсилює гіркоту і трудність життя. Крім алітерації, асонансу, тавтологій, згадаймо анафоричний повтор слова благословен, яким починається сім строф. З його допомогою поет наголошує на щирій і ніжній любові до Вітчизни, до трудового народу.

Тему патріотизму М.Рильський майстерно розробив у поемі-видінні “Жага”. Прочитайте цей самобутній новаторський твір, в якому оспівана Батьківщина, висловлена тверда віра в перемогу радянського народу над фашизмом. Синівська відданість соціалістичній Вітчизні у поета змінюється ненавистю до гітлерівських душогубів та їхніх лакиз – запроданців-націоналістів (“Я-син Країни Рад).

Післявоєнна творчість Рильського – плідна й багатогранна. Він і поет, і публіцист, і перекладач, і літературознавець, і фольклорист, і державний діяч. Десятки нових книг написав цей титан праці. Найвидатніші з них: “Мости” (1948), “Братерство” (1950), “Сад над морем” (1955), “Троянди й виноград” (1957), “Далекі небосхили” (1959), “Голосіївська осінь” (1959), “Зимові записи” (1964).

Поет складає хвалу Комуністичній партії, оспівує священні почуття дружби народів і їхніх культур, художньо осмислює проблеми праці й творчості, духовного багатства людини-трудівника, пише про красу природі і світу, розробляє тему боротьби за мир на землі.

Використана Література:

Храпко П. Українська література: Підручник для 10кл.,К.,1998. –С. 438-450

Непорожній О.,Семенчук У. Українська література: Підручник для 11кл. – К.,1995. –С.165-183

Історія української літератури ХХст. Кн.1/за ред. В.Г.Дончика.-К.,1993.-с.124-230.