Питання поетики, типу художнього мислення, міфологізм у творчості Лесі Українки порушували у своїх дисертаційних роботах останніх років здобувачі Мейзерська Т. Проблеми індивідуальної міфології (Т. Шевченко - Леся Українка). – К., 1997, Синявська Л. Художньо-естетична концепція активної особистості в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття (на матеріалі драматургії Лесі Українки та В. Винниченка). – Одеса, 2000; Шевчук М. Національно-специфічні засади обробки тардиційних сюжетів (На матеріалі творів Лесі Українки). – К., 2000.

У нашому дослідженні ми ставимо за мету висвітлення проблеми літературної дискусії в українському письменництві межі століть та місце Лесі Українки у цьму процесі, звертаємось до пояснення механізму впливу на творчість письменниці західноєвроперйської літератури.

Ключовим моментом є представлення в роботі особливостей міфологічного мислення Лесі Українки, прослідковуємо специфіку культивування фольклорних та міфологічних сюжетів в її драмах.

Висновки

Леся Українка в українській літературі виявила сповна свою мистецьку самобутність, багатоманітність таланту письменника, у творчості якої представлений щонайрізноманітніший спектр майстерності в плані жанрового, образно-художнього аспекту. Найпомітніше сумісність цих рис простежується саме у Лесиній драматургії, на вивчення якої і спрямоване дане даслідження. Аналіз спроектовувася на особливостях фольклоро-міфології, поетики драми, її неоромантичних і символічних компонентів. Цей вибір мотивується тим, що тут узагальнюються риси, що відбивали специфіку стану літературного процесу в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття, і були зорієнтовані на читача у плані художнього сприйняття їх читачем, формування, задоволення його естетичних смаків.

Драматургія Лесі Українки є помітною, невід'ємною частиною українського літературного процесу. Її поява детермінізувалася вимогами часу, який вимагав нових підходів у розумінні і творенні художніх явищ.

У роботі ми прослідковували за процесом вироблення художньої техніки Лесі Українки-драматурга, яка через міфопоетику входила в систему еноромантичного художнього мислення, що було новим етапом розвитку української літератури в контексті світової. Створені в дусі модерністичного способу відображення дійсності, тематика, сюжет, характеротворення представлялись комплексом легендарно-міфологічних структур, які в Лесиній літературній реалізації своєрідно розширювались і переосмислювались, і саме драматичні поеми Лесі Українки служать яскравим прикладом модерної літературної обробки сюжетів світової літератури. Звернення до подій історичного минулого, так звані "екзотичні теми" передбачали алегоричну часово-просторову трансформацію у наші часи, співвідносились із подіями української історії кінця ХІХ – початку ХХ століття, що, вочевидь, може відображати також ідеологічний дискурс, оскільки патріотизм, вболівання за долю народу в Лесі Українки було також важливими моментом.

Та водночас, культивуючи фольклорно-міфологічну тематику в своїх творах, Леся Українка ставила перед собою завдання перш за все представити внутрішню, психологічну канву творчості, оскільки для неї проблема художності була першочерговою, і, власне у цьому українська письменниця вбачала головне завдання літератури.

У роботі ми проаналізували міфологічність як вияв художньої свідомості автора, використання архетипів у контексті міфологізму як складової образної системи. У даному аспекті міфологізму в її драматичних творах виявляється дискурс циклічного хронотопу, що детермінує наявність бінарної опозиційності "верху і низу", які співмірні із можливістю чи навпаки екзистенційного піднесення людини, можливостями вирватись із глибоких западин духу.

Нами проаналізовані в художній тканині творів Лесі Українки елементи гри, маски, свята, жертви, катарсису як невід'ємні складові ритуалу, який детермінує сакралізацію буття, впорядкування хаотичного світу, наголосили на тісній взаємодії ритуалу і міфу. А можливість кращого виявлення сецифіки художнього тексту детермінується застосування реміфологізації, акцентуванні на внутрішніх, індивідуальних аспектах драматичних творів.

Вочевидь, що поетика Лесиної драми іде у тісному зв'язку із засадами міфологізму, який помітно відображається у неоромантичні чи символічній модерністичній драмі. Тому нашим завданням було дослідити особливості поетики Лесиної драматургії, представити її в контексті світової літературознавчої думки, наголосити на специфічності її художнього таланту як неперебутнього видатного майстра пера.

У лесиних драматичних творах часто постає міфологізована постать героя, де елемент жертви фігурує повсякденно. Таким безстрашним воїном-героєм є Далон в драматичній поемі "Кассандра", який добровільно йде на жертву в ім'я батьківщини, не зупиняючись навіть перед загрозою загибелі, яку пропонує йому колишня наречена Кассандра:

Далон

Ні, скажу по правді,

не міг би я послухати тебе,

хоч би смерть видиму віщцвала,

бо нечистю було б зректися потай

того, що сам же я вхвалив прилюдно,

на що пристав незмушений, по волі " [246;33]

Подібний образ воїна, що здатен пожертвувати собою з патріотичних мотивів, є син Адвоката Мартіана - Валент, хоча його вибір і жертва не є настільки конструктивними і не суголосні благородній високій гуманістичній ідеї, поскільки служити честю і правдою валент прагне Риму, однак чесно і самовіддано, за покликом серця.

Валент:

Бо чисті руки

вінців не мають для таких, як я.

Я людських душ не смію боронити

від князя тьми, то буду проганяти

хоч темні орди варварів північних.

Піду туди, де бій кипить найдужче,

а там уже ніхто не запитає

мене про віру. Там – аби одвага

та добрий меч, а се у мене буде.

Сьогодні запишуся в легіон " [234;32]

Індивідуальний аспект жертви в Долорес із "Камінного господаря", яка прирікає себе на вічну покуту задля Дон Жуана:

Долорес

<...> В монастирі

з уставом найсуворішим я буду

черницею. Обітницю мовчання,

і посту, й бичування дам я Богу.

Зректися маю я всього, Жуане,

і навіть – мрій і спогадів про вас.

Лиш пам'ятать про вашу душу буду,

а власну душу занедбаю. Піде

моя душа за вас на вічні муки.

Прощайте. " [245;118]

Кассандра із лесиного однойменного драматичного твору також страждає заради