...Україна, рідна країна,

Волі і щастя сонячний край.

(О.Ющенко. Пісня про Україну)

Дітям пропонуються невеличкі нариси про господарські успіхи українського народу, про географічні та природні особливості України, здобутки народу в перемогах над природою, успіхи в освоєнні космосу тощо.

Звичайно, у багатьох творах присутній ідеологічний мотив про успішну ленінську національну політику, про радянські свята, переможну ходу радянського народу до світлого майбутнього усього людства - комунізму тощо. Знаходимо тут і мотив людини - "гвинтика", такий популярний в радянській школі. Так, у читанці А.Середницького подається оповідання О.Донченка "Голубий гвинтик", з якого кожна дитина повинна зробити висновок про важливість і корисність будь-якої навіть малопомітної справи, якщо вона зроблена на користь радянської держави. Симптоматичним є кінець цього оповідання, коли увесь клас, що прибув до заводу на екскурсію, колективно упевнюється у важливості малесенького гвинтика, який вкручує у сільгоспмашину на конвеєрі матері дівчинки Софійки, учениці цього ж класу:

"…А сіра, змащена мастилом доріжка конвеєра повільно рухалась вперед, і на ній немов пливли один за одним трактори. І Софійчина мати справно й швидко вкручувала в кожного трактора невеличкого гвинтика.

- Це… це той гвинтик? - запитав Степанко.

- Так, це той гвинтик, про якого розповідала Софійка, - сказала вчителька. - Бачите, все на тракторі є - і мотор, і котки, і гусениці. Та без цього маленького гвинтика жодний трактор не може зрушити з місця.

- Ніколи не зрушить! - підтвердила Софійчина мати.

- Це такий гвинтик… Мотор без якого не працюватиме. Маленький зовсім, а без нього не обійдешся…

Софійка нахилилась і взяла гвинтик. Він був зовсім не сірий, а голубий, сріблястий, схожий в своїй шапочці на грибок. Дівчинка високо підняла його вгору, щоб усі діти побачили, який чудесний гвинтик вкручує в трактори її мама" [53, 107].

Педагогічно вмотивовано в читанках представлені твори, які знайомлять учнів із польськими суспільно-культурними цінностями, з життям українців у цій країні, що, зрозуміло, дозволяє українській дитині вже зі шкільної парти відкрито дивитись на світ й інтегруватись у нього, зберігаючи власні національні цінності.

У цих художніх творах польських і українських письменників розкриваються історичні умови співіснування двох народів у минулому в межах однієї держави, часто називаються причини непорозумінь, що виникали на історичному шляху, стверджується необхідність взаємоповаги і дружніх відносин між двома слов'янськими народами-сусідами.

Правда, слід зауважити, що причини суспільних негараздів із волі авторів творів інколи трактуються спрощено, часто за виключно класовим підходом до суспільних явищ. У негараздах звинувачується переважно польське поміщицтво і панство як класовий ворог простого українського люду.

Разом із тим у читанках є відчутним прагнення розкрити об'єктивні причини повстання українського народу проти Польщі. Так, в нарисі В.Голобуцького "На морі" наводяться переконливі слова-звинувачення польського шляхтича Папроцького на адресу польської шляхти. Він об'єктивно пояснює причини невдоволень народу польською владою в Україні тим, що вона часто виявлялася жорстоким експлуататором українців, дивилася на них, як на джерело збагачення:

"Не маючи від вас жодної помочі, - говорить Папроцький, - козаки забезпечують вам такий спокій, як поставленим на годівлю волам, а ви вважаєте себе вищими за них і випрошуєте собі в цих (українських) землях маєтки. Коли такий страшний звір, - пише далі Папроцький, - як султанська Туреччина, розкриває свою пащу на Польщу, козаки без страху кладуть туди свою руку. Козаки кидаються в безодню війни, нехтуючи всякою небезпекою, і коли зроблять щось корисне, для всіх вас множиться слава" [там само, 156].

Цю тему у читанках ілюструють такі твори, як, наприклад, оповідання для 4 класу К.Залейського "Криниця трьох братів" (про заснування братами Чехом, Русом і Лехом польського міста Цєшина), нарис М.Юрковського "Шевченко серед поляків" для 5 класу та ін.

У читанці для 5 класу дітям пропонуються вірші М.Рильського про польського піаніста Шопена ("Серце Шопена") і про відомий польський хор "Мазовше" (вірш "На концерті "Мазовше"), подається добірка віршів польських поетів про Т.Шевченка (А.Сова "Шевченкові", Б.Червенський "Смерть Шевченка").

Отже, юні українські читачі мали можливість переконатись у величі духовних досягнень як свого рідного українського народу, так і польського, на території якого вони живуть. Такий підхід до укладання читанок є, без сумніву, педагогічно правильним і важливим для збереження у свідомості дітей духовних цінностей свого народу і поваги до поляків, розуміння можливості жити серед поляків і залишатися українцем.

Звичайно, у читанках присутні й ідеологічні мотиви дружби народів соціалістичного табору. Так, у навчальній книжці для 4 класу є розділ "Народна Польща", в якому подаються сторінки історії Польщі, дружніх взаємин із Радянським Союзом і Радянською Україною. Цю тему ілюструє вірш М.Рильського "До Польщі", в якому поет виголошує:

Хай руки славляться і очі молоді,

Хай квітне боротьба за мир у нас єдина! -

Як пісня з піснею, вітається в труді

З новою Польщею Радянська Україна [там само, 70].

Звучать у цих книжках і теми класової ненависті до багатих, революційної романтики, що за своїм змістом аналогічні до навчальних книжок в Україні. Так, зокрема, у читанці для 5 класу А.Середницького вміщено оповідання А.Головка "Пилипко",