Реферат з прочитаної англійською мовою літератури з фаху R. Mansfield Haywood "The Ancient World"

Розділ 2.

Рання Вавілонія і Ранній Єгипет; Рання Індія і Китай.

Месопотамія – країна двох річок – була місцем, де відбувся перший великий крок за межі Неолітичної культури. Шумери, що жили в південній частині Месопотамії, створили чарівну культуру, просування вперед якої відбувалося протягом IV тисячоліття до н. е. Їх досягнення дали можливість надихнути Єгиптян до нової насиченої культури, хоча фахівці з історії Стародавнього Єгипту переважно не поділяють цю думку, вважаючи, що єгипетська цивілізіція виникла незалежно від шумерської.

Повна присутність багатьох вражаючих нових елементів була ознакою приходу нового періоду в історії, навіть не зважаючи на те, що їх розвиток очевидно був повільний і нечіткий. Природньо, що чіткого датування початку нового періоду ми встановити не можемо, однак можемо сказати, що приблизно 3500 р. до н. е. новий спосіб життя був міцно встановлений.

Месопотамія ("Межиріччя" – територія між річками) є країною, що розташована між річками Тігр і Євфрат. Розвиток верхньої частини, що називалася Ассірія, проходив дещо пізніше. Середня частина, де знаходилося місто Вавілон, була названа Аккад, а нижня частина – Шумер.Разом ми називаємо ці дві частини Вавілонією. Дві річки, Тігр і Євфрат, беруть свій початок у Вірменському нагір'ї і впалають у Перську затоку.

Ці дві річки ніколи не могли бути повністю під контролем людей. Розлив річок припадав на березень – квітень, однак розливи Тігру і Євфрату залежали в основному від танення снігів в горах Вірменії, тому були нестабільні. До того ж весняні повені були іноді катастрофічними.

Археологічні дослідження не дають нам ясної картини приходу шумерів у вільний регіон, однак знаємо, що шумери досягли найвищого на той час рівня металургії, винайшли писемність, розвинула яскраве і самобутнє мистецтво, винайшли колесо, парус та багато інших нових речей. Вони мали багато міст, кожне з яких було оточене хуторами. Ерід був найпівденніший, внизу серед лагун. Ур, місце народження Авраама, відігравав визначну роль. Розкопки під керівництвом сера Леонарда Воллі дали можливість дослідити королівські поховання і оцінити вражаючі роботи мистецтва і ремесел. Урук також згадується в Біблії, але як Ереш. Лагаш і Умма були розміщені північніше, вивчення великої групи клинописних табличок дало можливість висвітлити економічну організацію шумерських міст. Ніппур і Кіш були майже такими самими за розмірами, як і ранній Вавілон. Спроби встановити кількість населення дозволяють прийняти приблизні цифри 150 тисяч для Лагашу і 200 тисяч для Уру на 2500 р. до н. е.

Спочатку об'єднання різних міст-держав на обширній території, з кількома ірригаційними системами було винятком в політичному житті Месопотамії, нормою ж залишався полісний устрій країни, тобто співвіснування десятків незалежних міст-держав. Цьому сприяло наявність в країні декількох водних шляхів, що давало змогу міським общинам будувати свої магістральні канали й таким чином забезпечувати собі економічну окремішність.

Очолював місто володар, якого називали енсі або лугаль. Опорою влади служили військові дружини, що згодом перетворилися на регулярні армії. Впливовою силою було жрецтво, могутність якого забезпечувалася економічним процвітанням храмів.

Основою тогочасного господарства було ірригаційне землеробство.

Міста повинні були би мати подібний зовнішній вигляд, так як вони складалися з будинків одного – двох типів конструкції. Головним обличчам кожного міста був зіккурат, великий храм з неповторним типом конструкції.

Саргон І прийшов до влади приблизно 2360 р. до н. е. в місті Аккад. Він є одним з найраніших великих людей, чиє ім'я є відомим і дійшло до нас. Він піднявся від положення підлеглої людини до становища короля. Він вперше встановив свою владу як правитель усієї Месопотамії.

Підкоривши Шумер, Саргон завоював ряд східносередземноморських міст, в тому числі Еблу, спробував прникнути в Малу Азію. Держава Саргона була першою спробою створення імперії.

Між Аккадською імперією, що започаткував Саргон і відродженням шумерів мав місце період, що тривав століття ( 2180 – 2070 ) коли Месопотамія знаходилася під владою кутіїв, що прийшли з гір сходу.

Цар Урука вигнав кутіїв, однак лідерство над містами скоро перейшло до Уру. Для кращого розуміння період Шумерського Відродження часто називають періодом Третьої Династії Уру.

Царі ІІІ Династії Ура намагалися проводити активну зовнішню політику. Шульга здійснював походи у Вавилон, Елам, у гори Загроса, Східну Анатолію, верхів'я Тігру. Проте могутність його забюрократизованої держави була більше показною, ніж реальною.

Вірогідно, що перше проголошення царя як подібного богу було саме під час його правління. Царі ІІІ Династії Уру створили потужний бюрократичний апарат. Життя в державі набуло найбільної централізації.

Новий період пов'язаний з походом в Месопотамію аморитів. Вони захопили північні області царства Іссін і заснували там свою державу зі столицею у Вавілоні. На сцену месопотамської і взагалі близькосхідної історії Вавілон піднявся у XVIII ст. до н. е. завдяки сприятливій міжнародній обстановці і грамотній комбінації шостого царя І Вавілонської династії Хаммурапі. Він знову об'єднав під своєю владою розрізнені князівства Месопотамії.

Збереглося унікальне джерело, яке проливає світло на характер суспільних відносин у Стародавньому Вавілоні. Це виявлені на початку ХХ століття французькими археологами в еламській столиці Сузах "Закони Хаммурапі", викарбувані на двометровому базальтовому стовпі.

Аналіз "Законів Хаммурапі" дає підставу з високою вірогідністю стверджувати, що у вавілонян співіснували три форми власності на землю: державна, общинна і приватна з переважанням державної.

Стародавній Єгипет.

Державність з'явилася в Єгипті в другій половині IV тис. до н. е. у формі