Мідійці і перси сповідували зороастризм – дуже самобутню, якісно відмінну від інших релігію. Новаторський характер цієї релігії визначали три основні ідеї: у світі ведеться непримиренна боротьба між світлом і темрявою, правдою і неправдою, добром і злом; вже почався третій, заключний етап цієї боротьби, який завершеться перемогою світла, правди і добра; кожна людина повинна брати участь у цій космічній боротьбі, щоб наблизити прихід царства Добра.

Дві найбільш ранні системи писемності, шумерська і єгипетська, були розроблені від піктографічного письма. Єгиптяни звичайно писали рукою і чорнилом на папірусі, шумери і їх наступники в Месопотамії – на глиняних табличках. Писемність Месопотамії називали клинописом. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом на Близькому Сході, його використовували навіть єгипетські чиновники. Ще в шумерську добу в країні існували школи, причому, на відміну від єгипетських, більшість з них були світськими а не храмовими. У найбільших культурних центрах Месопотамії можна було здобути й вищу освіту. В Урі, Ніппурі, Вавілоні, Шадупумі існували своєрідні "наукові академії" чи університети, які готували духовну еліту.

Шумери досягли разючих успіхів у математиці, заклавши тим самим фундамент для розвитку вавілонської математики. Вівілонці створили єдину систему мір і ваги, яку в них потім запозичилі інші народи Близького Сходу.

Завдяки регулярним астрономічним спостереженням у Месопотамії ще з самих початків виник украй необхідний для іригаційного землеробства місячний календар, яким і досі користуються мусульмани і населення Ізраїлю. Єгиптяни, на ряду із місячним і сонячним календарем, поділили добу на 24 години, що стало надбанням всього людства.

Видатним досягненням народів Близького Сходу було створення абеткового письма, яке поступово витіснило клинопис і єгипетські ієрогліфи. Матеріалом для письма на Близькому Сході слугували папірус і пергамент, який з'явився з часів царювання Тіглатпаласара ІІІ.

Іншим видатним досягненням цих часів було розробкою процесів бізнесу. Принципи контракту і співпраці були відомі. Принципи фінансування індустріальних і комерційних операцій були далекими від примітивних стадій.

Професійні лікарі виникли як в Месопотамії, так і в Єгипті. Про медичні знання єгиптян нам повідомляють Папірус Едвіна і Папірус Еберса.

Суть цього короткого опису культури Близького Сходу, Месопотамії і Єгипту має на меті показати величезний прогрес, досягнутий цими народами.

Світ шостого сторіччя і Іранської імперії.

В Єгипті Псамметіх визволив країну від гніту ассірійців близько 662 р. Він започаткував Саїську династію (663 – 525 р. до н. е. ), під час якої країна переживала свій останній розквіт. Після поразки єгиптян під керівництвом Нехо ІІ ( 609 – 595 ) в 605 р. до н. е. під Кархемишем від вавилонської армії, їм остаточно довелося відмовитися від претензій на панівну роль на Близькому Сході.

Нововавилонська Імперія.

Після перемоги Набопаласара Вавилонії і Кіаксіра Мідії над Ассірією, вони поділили її володіння. Преремігши в 605 р Єгипет Вавілонія взяла контроль над Сірією, Палестиною і Фінікією.

Найбільшого розквіту Нововавілонська імперія досягає за Навуходоносора ( 605 – 562 р. до н. е. ). Розкопки показують, що його столиця Вавілон була великим і красивим містом. Стіни були покриті блискучою кольоровою черепицею. Вхід в місто проходив через величезні подвійні ворота, названі в честь Іштар, богині кохання, і прикрашені декораціями драконів і биків в кольоровій емалі. Від воріт в місто йшла широка головна вулиця, що була маршрутом щорічної процесії в ознаменування бога Мардука. Стіни багатих будинків були прикрашені емальованими розписами, що зображали левів, драконів, та інших реальніх і уявних тварин. Вавілон був оточений могутнім захисним муром із 360 сторожовими вежами.

Коли Іудея відмовилася платити данину, Навуходоносор у березні 597 захопив Єрусалим, зруйнував столицю іудеїв, у тому числі символ іудейської державності – єрусалимський храм бога Яхве. Величезна кількість населення була виселена з Іудеї, близько 50 тис. було продано в рабство. Дані події в історії єврейського народу дістали назву "Вавилонський полон".

Піднесення Персії.

Народи, що створили Іранську імперію прийшли близько 1550 р. до н. е. прийшли на Іранське плато десь із Сходу. Їх називали "арійцями", а їхню землю – "Землею арійців" або Іраном.

Найважливішими з цих нових народів були мідійці і перси. Мідія досягла вершини своєї потужності за царя Кіаксара. Столицею мідії були Ектабани. Перси осіли південніше Мідії, поблизу Еламу, держави, яку знищила Ассірія у VII ст. до н. е.

Мідійці і перси належали до індоєвропейської групи мов, багато слів їхньої лексики були спільними.

Виходець з роду Ахеменідів, що належав до перського племені пасаргадів, Кір ІІ у 552 р. став царем осілих перських племен й розбудував столичне місце Пасаргади, яке служило місцем коронації перських царів. У 553 р. Кір ІІ здійснив повстання проти Мідії, і в 550 "видер трон у мідійської династії". Мідія була об'єднана з Персією під керівництвом династії Ахеменідів.

Потім Персія поглинула вассалів Мідії – Парфію і Гірканію, і очевидно Вірменію. Кір ІІ здійснює завойовницьке турне в Малу азію, де підкоряє Кілікію, Каппадокію, завоював Лідію і грецькі міста-держави в Малій Азії. Упродовж 545 – 539 перси заволоділи східноіранськими територіями. В 539 р. відбувалася вирішальна сутичка з