VII ст. було введено нові закони, "ретри Лікурга". Спартанцям під страхом смерті котегорично було заборонено покидати Спарту. Іноземці на територію лаконіки не впускалися. Було заборонено обіг золота і срібла всередині країни. Всілякі економічні стосунки між спартанцями і іншими країнами було припинено. Було заборонено їсти у власному домі, практикувалися громадські обіди. Платон описував, що Спарта перетворилася на військовий табір. Громадянство в Спарті було строго обмежено. Громадянином вважався лише той, у кого батько і мати були спартанці, ті, хто має клер, пройшов школу дитячого виховання і дотримується спартанських законів.
З 7 років дитина забиралася у батьків і виховувалася у спеціальних установах – "ягелах", в надзвичайно суворих умовах.
У Спарті було двоє царів, влада котрих була спадковою, однак вона не була такою сильною, щоб Спарту можна було назвати монархією. Величезний вплив мала рада старійнин – "Геруція", що мала в своєму складі 30 шанованих мужів.
Рада старійшин здійснювала суд. Народні збори відбувалися раз в 24 дні. В 2 половині VII ст. в Спарті виникає новий орган – колегія з 5 ефорів (наглядачів). Їх вибирали щорічно. Кожен громадянин був під наглядом ефорів. В мирний час ефори могли притягнути до суду обох царів.
В потрійній системі Спарти царі представляли монархію, Герусія – аристократію, народні збори – демократію.
Афіни в Новий Час.
Не дивлячись на те, що вини витримали потрясіння Темного Віку, афіняни повністю розвивали свої здібності до продуктивності і інтенсивності в Новому Віці.
Спочатку Афіни не були лідерами ремесел і торгівлі, як вони стали ними пізніше, а поступалися Корінфу, Мегарам, Егіні.
Атіка поділялася на 4 філи. Ще одною ознакою було те, що населення поділялося за родом занять. Були землероби (геомори) і деміурги, що займалися ремеслом і торгівлею.
Спочатку найбільшу владу мали представники земельної аристократії.
Новою адміністративною посадою в Афінах була посада архонта. Значення слова архонт приблизно передається як регент. Число архонів в різні періоди коливалося від одного до дев'яти. Архонта вибирали народні збори сроком в різний час від 10 до 1 року. Колишні архонти попадали в раду, що мала назву ареопаг, що був найвищим судовим і контролиним органом Афін. Крім нього існували ще і народні збори.
За даними археологічних розкопок, Афіни стають великим центром ремесла і торгівлі з кінця VII ст., а особливо у VI ст. до н. е.
Найбільш прогресивні реформи провів Солон, що був обраний архонтом на 594 рік. Солон відмінив боргову кабалу, заборонив продавати громадян Афін в рабство за борги, скасував родову власність на землю, що була замінена на приватну власність. Афіни стали карбувати нову монету, що стала конвертованою. Солон заборонив вивіз зерна з Афін, дозволив вивіз маслин, олії, вина – основних подуктів експорту. Обмежувалося велике землеволодіння. Після реформ Солона Афіни стають провідною державою-полісом в Греції.
Нові реформи провів Клісфен ( 508 – 507 р. до н. е. ). Замість попередніх 4 філ, клани були поділені на 10 філ, кожна з яких ділилася на деми. Деми вели списки громадян, до яких було зараховано велике число "метеків". Було введено раду булле, що складалася з 500 членів, а також колегію з 10 стратегів, що керувала військовими питаннями. Ареопаг було збережено, однак він втратив своє провідне значення. Афіни досягли найбільшого рівня демократії на той час.