реферат

на тему : «Горацій – поет золотої середини»

План:

Введення

Життя Горація

Дитинство

Освіта

Зближення з поетами

Дружба з Меценатом

Творчість Горація

Літературна спадщина

Критика життя через «Еподи

Сатиричний жанр

Характер сатир

Сатира для Горація

Персонажі його книг

Світоглядна позиція поета

Висновок

Бібліографічний список

1. Вступ

Чому я вибрала цю тему? Сатиричний жанр завжди мене привертав. Його коріння йде глибоко в Античність і яскраво виражається в творах Ювенала, Люцелія, Еннія і Горація. Я вибрала сатири Горація, тому що своїми сатирами він розкриває вади і помилки не потім, щоб якось принизити їх носіїв; це йому потрібно для того, щоб показати як не слід жити. Його мета - взнати і зобразити життя людей такими, які вони є насправді. Горацій прагне додати своїм сатирам ідеальніший характер, ніж у його попередників. Наприклад, відмовившися від тем актуальної політики і гострих насмішок над високопоставленими особами, Горація пом'якшує різкість Луцилісвой критики, додаючи своїм насмішкам і повчаннями загальнозначущий характер. «Байка розказує про тебе, змінене тільки ім'я» – заявляє він. Але Горацій в сатирах не батожить вади своїх сучасників, а всього лише їх висміює; він не ненавидить, але повчає. Змінювати поведінку людей або карати не входить в задачу Горація-сатирика. Саме тому його ненав'язливі уроки мені здаються дуже важливими.

У своєму рефераті я спробую показати особливості композиції його сатир і вплив суспільного життя на характер його творів.

Піднесуся на крилах могутніх, небачених

Співак дволикий, у височіні ефірні,

Із землею розлучившися, з містами,

Недосяжний для лихослів'я…

Горацій

Життя Горація

2.1 Дитинство

Видатний класик римської літератури Квінт Горацій Флакк народився 8 грудня 65 року до н.е. в сім'ї вільновідпущеника, власника скоромного маєтку у Венузії, римської колонії на межі Луканії і Апулії. Коли майбутній поет був ще дитиною, його батько залишив економне і спокійне життя в провінції і переїхав до Риму, щоб дати там сину хорошу освіту. У столиці він ради заробітку виконував посаду складальника податків на аукціонах. З гордістю і серцевою вдячністю говорить завжди Горацій про цю людину старого гартування, що цілком присвятило себе вихованню сина. Він згадує про нього як про бездоганного педагога і прекрасного наставника, що готував хлопчика до життя чесного і скромного.

2.2 Освіта

У Римі Горацій вчився разом з дітьми вершників і сенаторів в школі Орбілія, вчителі швидкого на руку, який, не скупившися на ляпаси, примушував учнів читати «Латинську Одіссею» Лівія Андроника, автора III століття до н.е. Діставши блискучу риторичну освіту в римській риторичній школі, він вчився в Афінах, в заснованій Платоном Академії. Горацій сприйняв характерний для римлян, особливо в цю епоху, інтерес до минулого, ідеалізацію цього минулого, переконання, що порятунком від всіх злий сучасності є національне відродження. Він вивчав філософію Платона і Епікура, віддав дань республіканським захопленням. У Афінах Горацій приєднався до Бруту, який восени в 44 роки приїхав до Греції вербувати серед молоді прихильників для боротьби проти Антонія і Октавіана. Захоплений незвичністю своєї ролі, Горацій стає прихильником справи республіки і в званні військового трибуна, яке, мабуть, дуже лестило сину колишнього раба, командував легіоном. Але поразка при Філіппах в 42 році швидко протверезила його, до того ж його натурі були чужі війни і політичні розбрати, в які він був залучений своєю недосвідченістю і красномовством вбивці Цезаря. Згодом Горацій з гіркотою згадував про втрату своїх недовговічних ілюзій до нещасної авантюри, що трохи не погубила його.

2.3 Зближення з поетами

Дочекавшися амністії, поет повертається до Риму. До початку 30-х років відносять його перші вірші. Поезія приносить популярність; Горацій входить в кружок Мецената і скоро стає його другом, зближується з іншими поетами цього кружка, зокрема з Вергилієм і Варієм.

2.4 Дружба з Меценатом

Прозорливий провідник культурної політики Октавіана Серпня Меценат сприяв розвитку літератури, яка сприяла б вихованню широких народних мас у дусі ідеології прініципата. Меценат зібрав біля Серпня кращих поетів того часу; він був не тільки покровителем, але і натхненником. Володіючи рідкісною здатністю знаходити в інших людях дарування, Меценат передбачав, в якому напрямі розвиватиметься той або інший талант і тактовно допомагав його становленню. Фігура Мецената є як би символом всієї римської культури цієї епохи, і не випадкове таке явище як заступництво наукам і мистецтвам, виникле при Птолемеях в Александрії, увійшло до історії під назвою «меценатство». Горацій мав всі підстави гордитися тим, що він здобув розташування і прихильність Мецената, який, хоча і був людиною знатного походження, не погребував сином волноотпущенника, відрізняючи людей не знатності, а по благородству відчуттів і думок. Горацій ніколи не зловживав дружбою Мецената і не користувався його розташуванням в збиток іншим людям. Серцева дружба і вдячність поета ніколи не ставили його в залежне положення від Мецената. Дуже скромний, він був далекий від того, щоб вимагати від свого могутнього покровителя ще більших щедрот. Він навіть не скористався цією дружбою, щоб повернути батьківський маєток, конфіскований Октавіаном на користь ветеранів при битві на Філіппах. У 33 році він одержує від Мецената в подарунок невеликий, але достатньо прибутковий маєток, розташованої в живописній місцевості. Далекий від яких-небудь честолюбних устремлінь, Горацій не приховує, що нескінченним турботам і клопотам міського життя він віддає перевагу тихому спокійному життю в селі, яке символізує для нього свободу. Горацій жив те в Римі, то в своєму Сабінськом маєтку, відмовляючись від офіційних посад (він відкинув навіть посаду секретаря Серпня) і ведучи життя «приватної