Драматургічний світ Миколи Куліша характеризується багаторівне-вою динамічністю. Палітра його персонажів розвивалася у напрямку пси-хологічної інтелектуалізації.

Інтелектуа-лізація сюжетного, персонажного й мовного сві-ту набула свого актив-ного розвитку в п'єсах „Народний Малахій”, „Закут”, „Вічний бунт”, „Патетична соната”, „Маклена Граса”.

Це позначилося й на збагаченні художньої структури цих творів. З'явилися монологи, проповіді, сцени інтелектуально-світогляд-ної полеміки, алегорійно-концептуальні узагальнення.

Характери Миколи Куліша — це драматично-складні й художньо-самобутні утворення. Вони вирізняються різним ступенем щирості, культури, освіти. Проте в них завжди можна побачити людину й людяне.

Структура Кулішевого образу визначається багатоплановістю зобра-ження й сюжетно-композиційною поліфункціональністю, ціннісною складністю й підтекстною глибиною. Його персонажі живуть насиче-ним розумовим життям. Вони мислителі, полемісти, бунтівники. Вони формують власну картину дійсності й світу. В їхніх думках інколи відчу-ваються авторські „зернини”, проте вони завжди виступа-ють рупорами власних ідей, які узгоджуються з логікою їх духовного руху та етичних цінностей. Інтелектуальна еволюція персонажів пов'язуєть-ся з еволюцією психічною і разом з нею входить до найважливіших ком-понентів концепції твору

Художній макрокосмос Миколи Куліша розгортається як динаміка пев-них мотивів, сюжетів, ідей, як часово-просторова модель буття як ти-пологія художніх образів і характерів. Кулішевий світ різний у своїх концепціях й естетичних пріоритетах, але єдиний у своїй суперечливості та мистецькій довершеності й класичності.

Важливе місце в драматургічній спадщині Миколи Куліша посідає мотив України. Його розроблено практично в усіх відомих нам творах митця. Багатопланово й самоцінно цей мотив осмислено в одній з „вер-шинних” п'єс М. Куліша — у „Патетичній сонаті”. Мотив України в цьо-му творі розростається до розмірів макрообразу. Україна в „Патетичній сонаті” — це духовний і художній простір, на якому і заради якого роз-виваються події.

Образ України виконує в п'єсі різноманітні функції. Концептуальна функція полягає у тому, що всі персонажі розкриваються через своє ставлення до долі України, через своє розуміння її минулого, сучасного й перс-пектив. Сюжетна лінія виражається в тому, що основні події зосереджені на протиборстві різних духовно-ідеологічних сил України, кожна з яких прагне утверджувати себе й свої цінності. Композиційна — у тому, що всі частини твору побудовані за ритмікою напруженого розвитку укра-їнської тематики. Мелодійна функція втілюється у постійному інтона-ційному озвученні динаміки подій п'єси — від козацької мелодики через барви й ритми Бетховенської „Патетичної сонати” до революційно-інтер-національних звукових потоків. Мотив України виконується на різний музичний манер, і від цього збагачується художньо-інтонаційна палітра твору.

Художній метод М. Куліша відрізнявся неоднорідністю й синтезованістю. У ньому знайшли відбиток якості реалізму, етнографічного побутовізму (насамперед у перших редакціях перших п'єс), національного вертепного дійства, драматургії абсурду, натуралізму, потоку свідомості, експресіонізму, символізму. Попри всі різноякісні складові його метод являв собою цілісність, органічну у своїй складності естетичну цілісність, у якій закумульовано досягнення поетик різних літературно-мистець-ких напрямків і течій.

Драматургічна діяльність М. Куліша вмотивовано зіставляється з творчістю В. Шекспіра, Ж.-Б. Мольєра, Й. Ґете, Г. Ібсена, Б. Шоу, Б. Брехта, Е. Іонеско, Т. Ушьямса та інших драматургів цього рівня.

Список використаної літератури

Бабинська В. М. Куліш „Мина Мазайло”// Вікна. – Львів, - 1960.

Барабан Л. П’єси М. Куліша за рубежем// Слово і час. – 1992. – с. 25-28.

Бенадська Н. Микола Куліш: основні віхи життя і творчості. Українська література ХХ століття. Навчальний посібник для старшокласників. – К., - 2006. – с. 86-87.

Бернадські Н. Завдання, тести і диспути до вивчення теми „Микола Куліш в 11 класі // Українська мова і література. – 2001. - № 20. – с. 23.

Болован Л. Пєси Миколи Куліша// Прапор. – 1970. //№2. – с. 74-79.

Вакуленко Д. Талант не підвладний часу /Про драматурга М. Куліша/. – Київ, - 1988. - №7. – с. 65-68.

Васильчук Геннадій. Від українізації до українізації... // Освіта. — 1994. — 27 квітня — 3 травня. — С. 6.

Голобородько Я. Драматургічна глибинність М. Куліша// Голобородько Я. Хронологія слова. Письменники українського півдня. Херсон 2001. – с. 20-100.

Голобородько Я. Духовний подіум Миколи Куліша /Вступна частина до вибраних творів М. Куліша// Ранок, - Львів, - 2005. – с. 3-32.

Голобородько Я. Категорія національного в житті й духовній спадщині Миколи Куліша // українська мова в загальноосвітній школі. – 2002. - № 3. – с. 29-33.

Голобородько Я. Микола Куліш: людина аналітик, митець, особистість. // Українська мова і література в середній школі, гімназії, ліцеї. – 2002. - № 5. – с. 184-194.

Голобородько Я. Соціодуховні пріорітети М. Куліша 1917-1920 рр.// Вивчаємо українську мову та літературу// Голобородько Я. М. Куліш. Сучасний погляд. – К.: Основи, - 2004, с. 29-40.

Голобородько Я. Творчість Миколи Куліша в сучасній школі // Вивчення українська мова та література. Голобородько Я. Микола Куліш: сучасний погляд. – К.: Основи 2004. – с. 3-6.

Голобородько Я. Художньо-інтелектуальна аура Миколи Куліша// Українська література в ЗОШ. – 2003. - №1. – с. 50-64.

Гречанюк С. Сучасник поколінь прийдешніх: /Письменник М. Куліш// Українська мова і література в школі. – 1989. - №9. – с. 16-25.

Гречанюк С. Сучасник поколінь прийдешніх: /Письменник М. Куліш// На тлі ХХ століття: літературно критичні нариси. – К., - 1990. – с. 139-187.

Драч Іван. Пам'ятаймо Розстріляне Відродження. Не даймо розстріляти Майбутнє! // Слово і час. — 1997.