Зовсім інший настрій панує серед натовпу у творі “Студент”. Серед юрби вирує збудження, неспокій. Саме в цей час з’являється студент, переслідуваний жандармами. Важко сказати, що змушує студента вийти з рятівного лісу: прагнення розділити лихо з бідними погорільцями чи знайти у них захист або схованку. “Докладно розкривши психологічний стан натовпу, письменник кількома точними мазками ручки – пензля змальовує спорідненість душ погорільців і студента”[18;23]. Порівняння спостерігається у наступних рядках: “І те молоде, худе та бліде лице його наливалось чимось погожим на крик і плач погорілих людей...” Автор не знаходить визначення того, що зароджується в душі молодого пропагандиста. Воно було “таке велике, що не могло все зразу вистрибнути, здавсило горло...” І лише після цього студент зміг висловлювати свою думку “шматками слів, шматками вогню, шматками гнівної муки...”.Однак це єднання споріднених душ між студентом та натовпом тривало зовсім недовго, оскільки надійшли жандарми, “пролунало слово “студент” – і натовп в один момент стає по бік провалля, ставши безжалісною юрбою, що втратила здатність логічно мислити”[18; 23].Щоб ця юрба прозріла, потрібний був незвичайний вчинок. І студент вирішує піти на самогубство. Ударом блискавки був його постріл: “Люди закам’яніли. Потім схаменулись, з жахом кинулись до чоловіка; нахилялись до нього, пили очима його кров...” На цей час серед натовпу панують зовсім інші почуття, але досягти їх вдалося лише ціною смерті юнака.

Володимир Винниченко як тонкий знавець психіки людини, показав, що “існує єдність інстинкту всього живого і розумної людини”. На прикладі малої прози письменника ми бачимо натовп в різних іпостасях: залякану юрбу та юрбу, що здатна на радикальні вчинки. Але наповпові потрібен лідер. Без лідера натовп стає некерованим і несе тільки руйнацію.

Психологія натовпу перш за все асоціюється із натовпом іудеїв, котрі волали розіп’ясти Спасителя на хресті. Та історія показує нам натовп не лише із негативним забарвленням. Історія України золотими літерами вписала до кращих надбань народу події 2004 року, коли весь український народ на Майдані прикладом безкровної боротьби заявив цілому світові, що ми – нація, ми – народ, який має право на волю, на власний вибір. Цей натовп мав за взірець розумного лідера, який не допустив смерті жодної людини під час “помаранчевої революції”.

Висновки

Не претендуючи на вичерпне дослідження теми, у дипломній роботі ми намагалися висвітлити проблематику, образну систему, психологію вчинків героїв у новелістиці Володимира Винниченка.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У ”Вступі” характеризується стан вивчення проблеми, обґрунтовується актуальність роботи, формулюється її мета, окреслюється основне коло завдань; визначається новизна роботи.

У розділі І “Новелістика Володимира Винниченка у контексті української літератури” дається визначення жанру новели, вказується на відмінність новели від інших жанрів “малої прози”, з’ясовуються типові особливості даного жанру. Разом з тим прослідковуються історичні передумови та розвиток новелістичного жанру в літературі. Важлива роль приділяється розгляду проблеми становлення новели в українській літературі, вказуються провідні особливості цього жанру. Дається інформація про найвизначніших представників жанру новели в Україні, вказуються особливості їх авторського стилю, акцентується на засобах характеротворення і проблематиці творів, звертається увага на сюжетно – композиційні риси новел.

Розділ ІІ “система образів новелістики В. Винниченка висвітлює особливості характеротворення героїв малої прози В. Винниченка. Письменник акцентує на психологічному підході до розгляду образу того чи іншого героя, підводить читача до мотивації вчинків персонажів, спостереженням за їх внутрішнім світом. Письменник детально вимальовує портрет героїв, зображує умови їх життя, подає широку картину оточення своїх персонажів. Завдяки майстерному зображенню образів письменником ми маємо змогу зробити певні узагальнення, збагнути, що герої Винниченкових новел – це типові люди, однак завдяки індивідуальності авторського стилю вони зовсім по – іншому розглядаються на тлі тогочасної літератури.

Розділ ІІІ “Психологічні аспекти мотивації вчинків персонажів” спрямований на розкриття психології персонажів, на дилему морального вибору героїв, їхні пріоритети у житті. Також розглядається проблема взаємодії натовпу та лідера на матеріалі новелістики митця.

Проведений аналіз засвідчує, що в новелістиці Володимира Винниченка відтворена епоха, насичена соціальними протиріччями. Вибраний автором спосіб викладу матеріалу (“зображальний ракурс” чи т.з. “точка зору”) надає додаткових відтінків творам. У новелах Винниченко порушує одвічні проблеми людини, її мрії, прагнення. В художній інтерпретації новеліста образи з’являються перед читачами в дещо відмінній від традиційної іпостасі. Важливу роль у характеротворенні персонажів відіграють психологічні аспекти.

Художній конфлікт осмислюється Винниченком як багатошаровий, розгалужений компонент, взаємопов’язаний з усіма структурними рівнями твору, що охоплює як сферу його змісту, так і форми, зокрема жанру.

Герої Винниченкових новел вирішують важливі проблеми – проблеми морального вибору й відповідальності, любові й смерті, добра й зла, чесності й брехні, волі чи ярма, узгодженості індивідуальних доль і волі особистості з суспільними законами – драматично, часто ціною життя. У трактуванні цих проблем письменник має свій оригінальний підхід.

Володимир Винниченко у творах новелістичного жанру подає строкату систему образів. Герої, як правило, потрапляють у незвичайні ситуації і постають перед проблемою морального вибору. Володимир Винниченко не прикрашає своїх персонажів, а зображує їх такими, якими вони є насправді. Здебільшого героями новел є діти (“Федько – халамидник”, “Кумедія з Костем”), але аналізуючи їхню